Число статей в українській Вікіпедії перевищило 400 000

Сьогодні число статей в українській Вікіпедії перевалило за 400 тисяч. Це вчетверо більше, ніж було у Великій радянській енциклопедії, і майже вдесятеро перевищує кількість статей в Українській радянській енциклопедії — найбільшій друкованій енциклопедії українською мовою.

Про це ІП повідомив виконавчий директор громадської організації "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич.

За числом статей українська енциклопедія перебуває на 14-місці в світі, а за щомісячною відвідуваністю у 2012 році займала від 26-го (у червні і серпні) до 20-го (у квітні) місця серед 285 Вікіпедій різними мовами світу.
 
Проміжок між 300-тисячною і 400-тисячною статтями був подоланий за один рік, два місяці і 13 днів.
 
400-тисячною стала стаття про японське місто Міяма, створена в 4:43 за київським часом (10:43 за японським). Статтю написав користувач, який у Вікіпедії користується ніком Alex K та підписується в обговореннях ієрогліфом 虎.
 
На прохання дати інформацю про себе Alex K повідомив, що родом з Києва, українець. Пращури — кубанці, чигирнці, чернігівці, полтавчани, кияни. Живе в Японії, викладає, пише зі східноазійської тематики. Цей рік створював статті про адміністративні одиниці Японії.

 Графік зростання кількості статей в українській Вікі

Користувач поскаржився, що адміністратори української Вікіпедії створені ним статті про північнояпонські адміністративні одиниці Сібеторо й Сікотан [на Сахаліні, японський уряд не визнає російського суверенітету над ними - ІП] перейменували на російські поселення і продовжив: "…незважаючи на ці неподобства, пишу далі, щоби українська не перетворилася на маньчжурську" (належить до мов, що вимирають).

Як відомо, напередодні Інститут історії України НАН України надав дозвіл на вільне використання у статтях Вікіпедії 7783 повних текстів статей Енциклопедії історії України (ЕІУ). Незабаром для вільного доступу будуть доступні всі матеріали сайту Інституту історії України.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Назва утворена від англійських слів wiki і encyclopedia. Слово wiki позначає технологію, що лежить в основі функціонування сайту, і запозичено з гавайської мови, в якому має значення "швидко".

 12-томне видання Української Радянської енциклопедії. В українській Вікіпедії - вдесятеро більше статей

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Сайт Вікіпедії є п’ятим за відвідуваністю у світі - його відвідують 400 мільйонів осіб на місяць.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська Вікіпедія вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.