У Львові відбудеться міжнародна конференція про акцію "Вісла"

29 вересня 2012 року у Львові відбудеться міжнародна науково-практична конференція "Акція "Вісла" - завершальний етап депортації українців Польщі. Історична спадщина і суспільна свідомість".

Про це повідомляють Lemky.com.

Організатори:

- Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства "Лемківщина"
- Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації
- Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

Програма заходу:

ДОПОВІДІ:

Військово-політична операція "Вісла": передумови, хід та соціально-політичні наслідки.    
Микола ЛИТВИН (Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Акція "Вісла" - завершальний етап ліквідації української меншини у повоєнній Польщі.     Володимир СЕРГІЙЧУК (Центр українознавства Київського національного університету ім.Т.Шевченка, Академія вищої школи України)

Депортація українців з території Лемківщини та Надсяння у 1944 - 46 рр.
Володимир КІЦАК (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Конфлікти українсько-польські в новітній історії (аспекти етнічні і соціальні).    
Богдан ГУДЬ (Інститут східноєвропейської інтеграції Львівського національного університету ім.І.Франка)

Боротьба УПА проти депортації українців Закерзоння.    
Богдан БАРАН (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Соціально-демографічний портрет депортованих українців у 40-их роках XXст.    
Ярослав КОНДРАЧ (Інстутут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Лемківщина після депортації.
Богдан ГУК(український тижневик "Наше Слово", Польща)

Соціально-економічні наслідки депортації українців.
Наталя ДАНИЛИХА (Львівський національний університет ім.І.Франка)

Духовна руйнація української аури Закерзоння.
Володимир БАДЯК (Львівська академія мистецтв)

Депортовані українці Польщі на території УРСР (кількість та місця розселення).    
Дмитро БАЙКЕНИЧ (Луганський національний педагогічний університет ім.Тараса Шевченка)

КРУГЛИЙ СТІЛ
"Етнополітичні та соціально-культурні наслідки депортації українців 1944-1951 рр."

У конференції також беруть участь:
Михайло Брегін, Олександр Венгринович, Степан Гладик, Петро Сокол,Ольга Бенч, Іван Дмитрович Щерба, Іван Омелянович Щерба, Степан Павлюк, Ольга Кровицька, Володимир Середа, Іван Банащук, Григорій Горох, Петро Касачевич, Василь Коржук, Ігор Дуда, Степан Криницький, Ігор Калинець, Роман Лубківський, Олег Микита, Василь Косів, Роман Яців, Микола Горбаль, Ростислав Новоженець, о.Богдан Прах, о.Анатолій Дуда, о.Мирон Михайлишин, Мар’ян Райтар Ярослав Каменецький, Іван Красовський, Василь Мулеса, Володимир Одрехівський, Світлана Говенко, Орест Чабан, Іван Челак, Степан Кищак, Галина Щерба, Петро Гандяк, Андрій Стадник, Петро Когут, голови міських і районних осередків Всеукраїнського товариства "Лемківщина".

Адреса проведення конференції:
м. Львів, вул.Листопадового Чину, 6, Будинок вчених
Початок об 11:00.

Детальніше про акцію "Вісла" читайте на ІП

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.