АРХІВ ОУН(б) ВИКЛАЛИ В ІНТЕРНЕТ

З'явився ще один історичний інтернет-ресурс - сайт Архіву ОУН в Українській інформаційній службі (УІС) в Лондоні. Сайт зроблено сімома європейськими мовами, відвідувачі можуть ознайомитись з документами УПА, ОУН, здійснити віртуальну мандрівку лондонським музеєм Бандери тощо.

Про це "Історичній Правді" повідомили представники УІС.

Новий ресурс презентували голова проводу ОУН (бандерівців) Стефан Романів, головний редактор газети "Шлях Перемоги" Віктор Рог і член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко.

Архів ОУН доступний за адресою ounuis.info.

За словами Геннадія Іванущенка, котрий майже рік опрацьовував архів ОУН, що нині перебуває в УІС в Лондоні, минуле століття було для української нації найдраматичнішим часом її боротьби за державну незалежність.

"Сотні тисяч людей, хто зброєю, а хто словом, хто в бою, хто в концтаборах, а хто у вимушеній еміграції, боролися за вільну Україну, - зазначив історик. - Саме завдяки їм 24 серпня 1991 року була проголошена Українська держава".

Свідчення про ті події і людей, які боролися за Україну, про діяльність ОУН, мають бути збережені для наших нащадків і доступними для дослідників.

Власне, це і є основне завдання новоствореного сайту, текстові матеріали якого можна читати сімома мовами (українською, англійською, німецькою, польською, російською, французькою та іспанською).

Відвідувачі сайту можуть ознайомитись з документами ОУН, Антибільшовицького блоку народів, УПА, книжковими виданнями, періодичною пресою. Є тут і відео-, аудіо- та фотогалереї. Сайт також дає можливість віртуальної мандрівки музеєм Степана Бандери в Лондоні.

За словами Стефана Романіва, важко переоцінити значення такого ресурсу, адже актуальність розвінчування міфів щодо ОУН сьогодні незаперечна.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.