У Гданську говорили про спільну європейську пам'ять Другої світової

У Гданську відбулася міжнародна конференція "Пам'ять Європи. Перший симпозіум європейських організацій, які займаються дослідженням історії XX століття".

Про це "Історичній Правді" повідомив представник Європейського Центру Солідарності Надим Усеїнов.

Мета організаторів заходу полягала в ініціюванні публічного дискурсу за участю провідних фахівців у галузі вивчення історії європейських (і світових) тоталітаризмів в минулому столітті.

У Гданськ на два дні з'їхалися близько 100 представників музеїв, дослідницьких центрів та громадських організацій з України, Італії, Франції, Угорщини, Румунії, Ізраїлю та інших країн, які в своїх виступах намагалися відповісти на запитання про наявність в Європі феномена "acquis historique communautaire ("загального історичного досвіду").

Україну на симпозиумі представляли Українська Гельсинська спілка з прав людини в особі голови правління Євгена Захарова і Меджліс кримськотатарського народу, від імені якого з двома зверненнями під час дебатів виступив керівник відділу зовнішніх зв'язків Алі Хамзін.

Гданський симпозіум став першим кроком на шляху створення європейського дискусійного форуму, присвяченого проблемам загальної ідентичності та історичної пам'яті.

Участь у цьогорічному семінарі взяли член німецького бундестагу Маркус Мекель, італійський журналіст Луїджі Спінола, професор Атілла Пок з Угорської академії наук, професор Стефан Трьобст з Лейпцизького Університету та інші.

Організаторами симпозіуму виступили польський Європейський Центр Солідарності (www.ecs.gda.pl), європейська мережа "Пам'ять і Солідарність" і Федеральний фонд вивчення диктатури (Німеччина) у співпраці з Товариством Роберта Хавеманна і Музеєм Другої світової війни (Польща).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.