У Львові знайшли середньовічну каналізацію. ФОТО

Під час перекладання колектору на вулиці Лесі Українки в середньовічній частині Львова знайшли каналізаційну систему, попередньо датовану XV-м сторіччям. Дерев'яний жолоб із кришкою чудово зберігся поміж радянськими і польськими трубами.

Про це "Історичній Правді" повідомив начальник експедиції Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАНУ Остап Лазурко.

Дерев'яний жолоб, накритий кришкою, розкопали під час робіт із перекладання колектора навпроти входу в будинок №7 по вулиці Л.Українки (неподалік перехрестя з Краківською).

 Каналізацію з кришкою щойно відкопали. ІП пощастило втрапити на місце подій ше до приїзду археологів. Уздовж тротуару в середньовічні часи проходив Високий міський мур Львова

"Оскільки жолоб мав кришку, то це не водостік, а каналізаційна система, - розповів Лазурко. - Видовбана з дерева хвойних порід. Ми припускаємо, що це XV сторіччя".

 Кришка була потрібна для можливості прочищати каналізацію. Угорі видно чавунну трубу радянського водогону

Каналізаційний жолоб був покладений поверх дерев'яного настилу. "Колоди схожі на дубові, - зазначив археолог. - Вочевидь, тут була дорога або будинок (бо поруч був міський мур і дорога навряд чи могла проходити крізь стіну)".

 Дерев'яний настил. Нижче від нього - розкопана яма з водогоном часів міжвоєнної Польщі

Археологи припускають, що коли дерев'яний настил втратив свою функцію (скажімо, дорога перестала діяти після побудови в XIV-XV ст.ст. міського муру), поверх нього проклали каналізацію.

 Археологи за роботою

Каналізаційна система була прокладена уздовж Високого муру Львова і переправляла міські нечистоти в Полтву (зараз ця річка знаходиться в тунелі під Оперним театром і уздовж проспекту Свободи).

 Вигляд по вул. Лесі Українки в сторону Оперного театру

Розкопана ділянка колектору розташовувалася між оборонними вежами Кушнірів і Пустою.

 Реконструкція оборонних мурів Львова. Місце знахідки позначене синьою крапкою

"Це досить унікальна річ, - зазначив з приводу знахідки Лазурко. - Але не знаємо, чи візьме її хоча б якийсь музей".

 Зріз епох. Жовтим позначено труби радянського водогону, синім - польського першої половини XX сторіччя. Тонкими синіми рисочками позначено розміри траншеї під час прокладання водогону в міжвоєнній Польщі

За словами науковців, збереження такої знахідки обходиться доволі дорого. Наразі було взято частини дерева на дендроаналіз, а каналізаційну систему законсервовано - засипано піском.


Фото: Дмитро ЛАРІН, "Історична Правда"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.