Україна увійшла до топ-10 фотоконкурсу пам'яток у Вікіпедії

Україна увійшла до ТОП-10 за кількістю завантажених фото пам’яток культурної спадщини у конкурсі "Вікі любить пам’ятки".

Про це повідомляє прес-служба громадської організації "Вікімедіа України".

6 вересня на Вікісховище була завантажена 1000-на фотографія української пам’ятки. На ній зображено місток у парку садиби фон Мекк, що у смт Браїлів (Вінницька область).

В цьому парку тричі зупинявся Петро Ілліч Чайковський, щоправда, за відсутності хазяйки маєтку – допомагаючи композиторові, меценатка жодного разу не наважилась на особисту зустріч.

А напередодні ввечері, 5 вересня, згідно даних статистичного сервера, Україна увійшла до першої десятки країн за кількістю завантажених фотографій на конкурсі "Вікі любить пам’ятки", обійшовши нідерландців – ініціаторів конкурсу.

Вдало проходить конкурс і у наших сусідів-слов’ян. Так, Польща вийшла на друге місце (на цей час у них 3638 фотографій), поступаючись лише Іспанії, а Росія також завантажила свою 1000-у фотографію, і посідає наразі 9-е місце.

Активні учасники конкурсу представляють різні куточки України – від Карпатських гір до берегів Чорного моря, завдяки чому колекція світлин українських пам’яток кожного дня стає все більш різноманітною, захоплюючою і повнішою.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися на Вікісховищі – одному із сестринських проектів Вікіпедії, вказавши діючу електронну скриьку. По тому знайти пам’ятки в своєму районі, сфотографувати їх і завантажити власні фотографії цих пам'яток до Вікісховища з 1 по 30 вересня.

Можна також завантажувати протягом вказаного періоду власні фотографії, які зроблені раніше і досі не були ніде опубліковані. Автори найкращих фотографій, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам'яток будуть нагороджені цінними призами, а 10 фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців.

Автор фотографії, яка буде визнана міжнародним журі найкращою, отримає у винагороду можливість поїхати на фото-тур до Гонконгу під час щорічної зустрічі редакторів Вікіпедії "Вікіманія" у серпні 2013 року.

Планується проведення виставки кращих світлин пам’яток культурної спадщини України, яка відбудеться у листопаді 2012 року у Києві.

Детальніша інформація та новини публікуються на офіційному сайті конкурсу – wlm.org.ua.

Як відомо, міжнародний фотоконкурс "Вікі любить пам’ятки 2012" триватиме до 30 вересня. Мета цього конкурсу – зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити ці світлини у Вікіпедії – вільній енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.