Спецпроект

В Кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля. ФОТО

Після дощів у кременчуцькому краєзнавчому музеї впала нова гіпсокартонна стеля Вода подекуди протекла і на другий поверх.

Про це повідомляє Телеграф

Музей поки без даху: його вимушены були розібрати і переробити - через те, що будівельники відійшли від проекту.

Кременчуцький краєзнавчий музей
У кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля
Ремонтні роботи ведуться зовні

Представник підрядника стверджує, що проблеми в тому немає - все буде перероблено. Кошти на таку переробку надасть компанія-підрядник. 

Він також додав додав, що внутрішні роботи в музеї заплановані на наступний рік, а зараз ведуться тільки зовнішні роботи. І пообіцяв, що дах накриють руберойдом вже сьогодні, і текти не буде.

Алла Гайшинська, директор музею, на сьогодні не може назвати навіть приблизно терміни відкриття хоча б одного залу. Вона підкреслює, що все залежить від будівельників.

 

Кременчуцький краєзнавчий музей — музей у Кременчуці, який було відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в Полтавській області.

Фонди музею налічують понад 60 тисяч експонатів, є наукова бібліотека. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.