Спецпроект

В Кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля. ФОТО

Після дощів у кременчуцькому краєзнавчому музеї впала нова гіпсокартонна стеля Вода подекуди протекла і на другий поверх.

Про це повідомляє Телеграф

Музей поки без даху: його вимушены були розібрати і переробити - через те, що будівельники відійшли від проекту.

Кременчуцький краєзнавчий музей
У кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля
Ремонтні роботи ведуться зовні

Представник підрядника стверджує, що проблеми в тому немає - все буде перероблено. Кошти на таку переробку надасть компанія-підрядник. 

Він також додав додав, що внутрішні роботи в музеї заплановані на наступний рік, а зараз ведуться тільки зовнішні роботи. І пообіцяв, що дах накриють руберойдом вже сьогодні, і текти не буде.

Алла Гайшинська, директор музею, на сьогодні не може назвати навіть приблизно терміни відкриття хоча б одного залу. Вона підкреслює, що все залежить від будівельників.

 

Кременчуцький краєзнавчий музей — музей у Кременчуці, який було відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в Полтавській області.

Фонди музею налічують понад 60 тисяч експонатів, є наукова бібліотека. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.