ГРЕЦІЯ ВИМАГАТИМЕ ВІД НІМЕЧЧИНИ КОМПЕНСАЦІЙ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство фінансів Греції має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Про це заявив заступник міністра фінансів Греції Крістос Стайкурас, повідомляє УП з посиланням на Bloomberg.

Міністерство розпочало збір відповідних архівних матеріалів, які будуть проаналізовані групою експертів.

"Німецькі репарації є особливо складним юридичним питанням, яке підлягає вивченню та врегулюванню на міжнародному рівні відповідно до норм міжнародного права. Справа ще не врегульована, і як країна, ми залишаємо за собою право і можливість займатись нею до задовільного вирішення", - сказав Стайкурас.

Деякі грецькі політики повернулись до спогадів про нацистську окупацію країни під час Другої світової війни з початку боргової кризи в країні. Під час виборчої кампанії в травні і червні партія "Незалежні греки" вимагала в Німеччини виплатити репарації.

Греція в останні десятиліття маніпулювала вимогами щодо репарацій від Німеччини за тісних двосторонніх відносин між країнами. Претензії включали компенсацію за кредити, які Греція була змушена надати Німеччині під час нацистської окупації.

Німеччина винна Афінам близько 7,5 мільярдів євро, раніше називалися суми близько 70 мільярдів євро, а Національна рада з витребування німецьких боргів стверджувала, що Греція має право на отримання 162 мільярдів євро, включаючи індивідуальні виплати жертвам нацистських злочинів.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів, що було передбачено договором від 1960 року, на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці за часів Третього Рейху, заявляв журналістам в 2010 році прес-секретар німецького МЗС Андреас Пешке.

Як відомо, в лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

1 листопада цього року розпочнеться програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до Євросоюзу.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.