Спецпроект

В Києві з'явиться музей, де можна буде створити торнадо

На Подолі в кінці вересня відкриється музей популярної науки і техніки, де можна буде створювати штучну блискавку і торнадо.

Про це повідомляє Сегодня.

На трьох поверхах музею розмістяться експонати з розділів хімії, фізики, анатомії, акустики, механіки, біології, астрономії, логіки.

Особливість експозиції - в інтерактивності. До всього, що є в музеї, можна буде торкатися, а також створювати щось власними руками. Спеціальний співробітник музею зможе продемонструвати будь-який дослід. Наприклад, можна буде створити і запустити хмару, зробити копію блискавки або торнадо, перевірити предмети на провідність електрики.

Що стосується цін, то організатори обіцяють, що в будні вхід для дорослого коштуватиме 75 грн., для дітей 55 грн., а у вихідні - 85 і 65 грн відповідно.

Сучасні музеї науки і техніки, що з'явилися в світі за останні роки, відрізняються від звичних і нудних столпів наукового знання і архітектурою, і самим підходом до подачі інформації.

Найцікавішими інтерактивними музеями науки і техніки за різними оцінками вважаються: Парк Ла-Віллет і Містечко науки і техніки (Париж, Франція); Науковий центр "Немо" (Амстердам, Нідерланди); Науковий центр "Еврика" (Тіккуріла, Фінляндія); Мірайкан (Токіо, Японія); Експлораторіум (Сан-Франциско, США); Шанхайський музей науки і техніки (Шанхай, Китай); німецький музей (Мюнхен, Німеччина); Corpus (Лейден, Нідерланди); Місто мистецтв і наук (Валенсія, Іспанія); Національний музей науки (Квачхон, Корея).

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.