Спецпроект

У Варшаві видали книгу про маловідому депортацію українців

У Польщі вийшла книга "Вигнані у степи. Депортація українців із Польщі на південь України у 1944-46 роках".

Про це повідомляє кореспондент ІП з Варшави.

Книга українського автора Романа Кабачія "Wygnani na stepy. Przesiedlenie ludności ukrańskiej z Polski na południe Ukrainy w latach 1944-1946" (видавництво "Тирса" при Об'єднанні українців у Польщі) присвячена досі малознаній акції - масовому виселенню українського населення з Польщі, яке передувало акції "Вісла".

Масштаб "трансферу" (саме під такою загальною назвою увійшов двосторонній "обмін населенням" у історію) утричі перевищував кількість депортованих у акції "Вісла" (відповідно 488 тис. і 152 тис. осіб).

Більше половини депортованих було розпорошено у радянізованих селах південно-східної України, з метою швидкої русифікації, лаїцизації, та вихолощення демократичних цінностей. Втім, більшість переселенців згодом опинилися в областях Волині і Галичини.

В основі книги лежить докторська (Ph.D) дисертація, захищена 2007 р. в Університеті Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (Польща) в рамках стипендіальної програми Європейського колегіуму польських і українських університетів (2001-2005 рр.)

Книга вказує не лише на причини, перебіг та наслідки акції трансферу, але й загальноєвропейський контекст подібних явищ: від найбільшого вигнання 10 млн. німців зі Східної Європи до таких невідомих акцій, як так звана "оптація" чехів з Волині на історичну батьківщину, переселення росіян-старообрядців з Болгарії, Румунії як "українських громадян" на Південь України, тощо.

Окремо автор розповідає про долю переселених на Волинь в 1947 р. з Пряшівщини південних лемків (з 1960-х років їм вдалося організувати процес повернення на батьківщину).

У книзі порушено такі аспекти, як вплив діяльності ОУН-УПА до посилення депортації, а також захисту українців Польщі від можливого виселення, ставлення римо-католицької, греко-католицької та православної церков до переселенської акції, роль місцевого польського населення та локальної адміністрації.

Книга охоплює перші роки життя переселенців у колгоспах Півдня України, нелегкий процес адаптації до кліматичних, господарських та ментальних умов, котрі кардинально відрізнялися від дочасного проживання холмщаків, підляшуків, надсянців, лемків та західних бойків на малій батьківщині.

Також піднято проблему т. зв. "повторного переселення" - втечі польських українців з Півдня на землі Галичини і Волині та їхньої повторної адаптації. У цьому контексті розглянуто шлях формування української самоідентифікації "найбільш західних" етнічних груп українців – лемків і підляшан.

Своєрідним бонусом книги є розділ про переселенський фольклор та літературу, що народилися внаслідок трансферу населенням між Польщею та Україною і акції “Вісла”.

Готується до друку україномовний варіант книги, розширений та доповнений. Його планується видати в Україні наприкінці 2012 року.

Читайте також:

"Остаточне вирішення української проблеми у Польщі"

Операція "Вісла" - заключний акт українсько-польської трагедії

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.