В Індії відкрили магазин одягу "Гітлер". ФОТО

В індійському місті Ахмедабад (західний штат Ґуджарат) відкрито магазин одягу під назвою "Hitler". Зі свастикою в логотипі. Єврейська спільнота обурена, власник магазину відмовляється перейменувати бутік.

Про це повідомляє The Telegraph.

Власник крамниці Раджеш Шах заявив, що він назвав магазин не прізвищем лідера Третього рейху, а на честь діда свого партнера, який мав прізвисько "Гітлер" за свій неприємний характер.

За словами Шаха, він дізнався про нацистського лідера тільки після пошуку його імені в інтернеті. Але критики бізнесмена кажуть, що свастика в літері "i'" перекреслює виправдання Шаха, і вважають: він спекулює на дивній популярності Гітлера в Індії.

Нацистська свастика була взята німцями з індуїстської культури, де вона вважається сприятливим символом. Книга Гітлера "Моя боротьба" (Mein Kampf), в якій він виклав свої расистські теорії, залишається в Індії бестселером - щороку індійські студенти розкуповують більше 10 тисяч копій.

Бізнесмен Раджеш Шах - від Махатми Ганді до Гітлера. Фото: telegraph.co.uk

У сусідньому штаті Пенджаб вийшла і користувалася популярністю романтична комедія "Закоханий герой Гітлер", а у східному штаті Меґхалая в парламент обрано депутата, який змінив своє ім'я на "Адольф Гітлер". Він є членом партії, яка входить у владну коаліцію.

Видання нагадує, що під час Другої світової "частина індійців були повстанцями в Індійській національній армії" - створеному японцями військовому формуванню, за допомогою якого індійці сподівалися отримати незалежність від Британії.

Підприємець Раджеш Шах заявив, що перейменує свій магазин у престижному районі Вастапур, неподалік від рідного міста Махатми Ганді, тільки тоді, коли опоненти компенсують йому 500 фунтів стерлінгів, витрачених на виготовлення вивіски та промоційних матеріалів.

 

"Як може хтось у місті Махатми Ганді і ненасильства прославляти таку особу, як Гітлер, котрий убив мільйони беззбройних цивільних громадян, - висловила обурення організація "Індійські друзі Ізраїлю". - Молоді треба розповідати про злочини, вчинені Гітлером".

Загалом у світі щорічно продається близько 20 тисяч примірників англомовного перекладу "Моєї боротьби"; відомий випадок, коли в одному магазині в Індії книзі надали статус "бестселера".

У липні цього року німецький суд заборонив продаж коментованих уривків з "Mein Kampf".

У грудні 2011 року в Британії продавали "Майн Кампф" із наліпкою "Найкращий подарунок на Різдво".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.