У Дніпропетровську поставлять поруч Яворницького, Брежнєва й Кучму

15 барельєфів відомих особистостей регіону та 27 пам'ятних дошок прикрашатимуть нову площу ім. 80-річчя Дніпропетровської області - від Івана Сірка до Олеся Гончара і Леоніда Кучми.

Про це повідомляє офіційний сайт Дніпропетровської міськради з посиланням на архітектора проекту Дмитра Волика.

“В рамках реконструкції нової площі Союз художників України у Дніпропетровській області запропонував розмістити там портрети відомих та знакових особистостей, які мешкали або працювали у регіоні та інформацію про ключові події з життя Дніпропетровщини", - зазначив Волик.

За словами архітектора, було прийнято рішення розташувати на площі поліптих у складі 42 бронзових скульптурних зображень, з них 15 скульптурних портретів (барельєфів) та 27 пам'ятних дошок з інформацією про видатних особистей та історію рідного краю”.

На площі  ім. 80-річчя Дніпропетровської області буде улаштовано систему із восьми бетонних стел (шириною 2 метри, висотою 3,2 метрів ), на яких з однієї сторони парами розміщуватимуться бронзові скульптури, а з іншої — текстова інформація про ключові та цікаві події з життя міста і області.

Головна ідея композиції, яка розміщуватиметься на новій площі — показати історію Дніпропетровської області.

“З 1 вересня планується розпочати улаштування стел, барельєфів, пам'ятних дошок, - повідомила начальник управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради Галина Сіверська. - Усі роботи будуть завершені протягом тижня".

Роботи поліптиху виконуються коштом міського бюджету, на ці цілі виділено 1 мільйон 751 тисяча гривень. В цю суму входить робота художників, бронза, з якої виготовлені скульптури, їхнє лиття, установка.

Фото: dniprorada.gov.ua

На створенням 15 барельєфів працювали дев'ять відомих художників з Дніпропетровська та інших міст України.

Бронзові скульптури — це барельєфи Михайла Янгеля, Івана Сірка, Дмитра Яворницького, Олександра Поля,  Миколи Родзянка, Івана Синельникова, Андрія Фабра, Олександра Макарова, Олеся Гончара, Василя Маргелова, Олексія Семиволоса, Дмитра Глинка, Володимира Щербицького, Леоніда Брежнева та Леоніда Кучми.

Поліптих (згрецької πολύς - складене з багатьох частин) —  композиція з кількох витворів мистецтва, що пов’язана єдиним задумом, кольоровим та композиційним строєм.

Читайте також: "Дніпропетровськ. Як розповісти історію міста без історії"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.