"Історична Правда" запускає музейний проект спільно з фондом Ахметова

"Історична Правда" відкриває сторінку, присвячену моніторингу ситуації в музейній галузі України і можливості модернізації наших музеїв. Серед іншого, ми стежитимемо за перебігом проекту Фонду Ахметова "Динамічний музей".

Адреса сторінки - www.istpravda.com.ua/themes/museum

Ця сторінка - спільний інформаційний проект "Історичної Правди" і фонду Ріната Ахметова "Розвиток України", створений для моніторингу ситуації в музейній галузі України.

Зокрема, ми висвітлюємо перебіг проекту "Динамічний музей" (ініціатор - Фонд "Розвиток України"), в рамках якого один із українських музеїв отримає грант на загальну суму до 10 млн гривень.

Сторінка є одним із тематичних підпроектів "Історичної Правди". Торік з'явилася тематична сторінка "Голокост від куль". Найближчим часом відбудеться запуск іще однієї тематичної сторінки - вона присвячена Голодомору 1932-33 років і створюється на пожертви громадян.

Зайти на музейну сторінку можна, клікнувши на виділене червоним гіперпосилання в головному рубрикаторі ІП.

Про інтернет-сторінку "Динамічний музей"

Інтернет-сторінка "Динамічний музей" присвячена ситуації з українськими музеями і можливості їхньої модернізації. Нещодавні кадрові скандали привернули увагу суспільства до цієї теми - і тепер її варто чітко проартикулювати.

Залучені редакцією експерти і журналісти писатимуть про проблеми і потенціал галузі, про закордонний досвід, про кадрову ситуацію і нагальні реформи. Ми стежитимемо за новинами музейної справи і оперативно їх повідомлятимемо. А очима наших фоторепортерів читач побуває у залах вітчизняних музеїв.

Важлива складова нашої роботи - висвітлення перебігу проекту Фонду Ріната Ахметова "Динамічний музей", в рамках якого один із українських музеїв отримає 10 млн гривень на розвиток і модернізацію.

Запрошуємо до взаємовигідної співпраці музейників та журналістів. Пишіть на пошту solodko на gmail.com

Про проект підтримки музеїв "Динамічний музей"

Проект Фонду Ріната Ахметова "Динамічний музей" спрямований на модернізацію та активізацію ролі музеїв у суспільстві. В рамках проекту один із українських музеїв отримає грант на загальну суму до 10 млн гривень.

Музей-реципієнт обиратиметься незалежною експертною радою з українських та провідних міжнародних фахівців. Зокрема, до складу Експертної ради входять президент Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Ханц-Мартін Хінц та президент Європейського музейного форуму Міхаіл Ґнєдовскій.

Яка мета проекту "Динамічний музей"?

Проект покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв.

Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових) тощо.

Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі.

Чому виник проект "Динамічний музей"?

Працюючи у музейній царині з 2005 року, фонд пересвідчився, що однією з важливих умов існування цікавих, динамічних музеїв, що здатні реалізувати свою місію, є перегляд та оновлення підходів до музейної роботи, в тому числі й роботи з відвідувачами.

Часто глядач стикається із застарілими експозиціями й методами роботи музею, котрі не відповідають світовідчуттю сучасної людини, а сама комунікація відбувається вже архаїчною мовою. Відтак, варто спробувати змінити такий стан справ, оскільки музей нині ризикує програти битву за уми не лише з індустрією розваг, але й з іншими інститутами культури (від осередків сучасних художніх практик до соціальних мереж).

Ми прагнемо працювати заради оновлення музеїв, їхньої модернізації та підвищення ваги для суспільства загалом.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.