Суд відкрив доступ до справ засновника й ідеолога УПА в архіві СБУ

Окружний адмінсуд Києва зафіксував мирову угоду, згідної з якою Архів СБУ надав доступ до справ командира "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульбу" та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву».

Про це Історичну Правду повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

У листопаді минулого року громадський активіст Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву Служби безпеки України з проханням надати можливість ознайомитися в читальному залі архіву з оперативно-розшуковими справами на відомі історичні постаті Петра Федуна — "Полтаву" та Тараса Боровця — "Тараса Бульбу".

Архів відмовив, посилаючись на "наявність конфіденційної інформації". Але ще в 2011 році під редакцією Володимира Сергійчука на основі архівних справ, які зберігаються в ГДА СБУ, вийшла друком книга "Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи", де були представлені копії документів із даних справ.

"Враховуючи гарантовану Конституцією України рівність прав, я скерував позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням визнати дії Архіву СБУ протиправними та зобов’язати надати мені можливість ознайомитися в читальному залі із цими документами", — розповів Тарас Шамайда.

Захищав інтереси дослідника юрист з Інституту масової інформації Роман Головенко в рамках проекту, що здійснюється ЦДВР. Під час судових слухань ГДА СБУ листом повідомив Тараса Шамайду про можливість ознайомитися з частиною архівних матеріалів в читальному залі і частково надав електронні копії вказаних справ.

Разом з тим ГДА СБУ запропонував підписати мирову угоду. В ній, зокрема, архів зобов'язався завершити оцифрування решти документів зі згаданих справ і відкрити до них доступ до 1 грудня 2012 року.

"Це наш перший судовий позов з вимогою надати доступ до матеріалів на учасників визвольного руху і перша перемога, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Адже закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, де є інформація про порушення прав та свобод людини".

Читайте на ІП агітаційну брошуру Петра Полтави "Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.