У Кам'янці-Подільському вдруге проведуть фестиваль про УНР

24-25 серпня у Кам’янці-Подільському (Хмельниччина) пройде ІІ військово-історичний фестиваль "Остання столиця", присвячений добі УНР.

Про це "Історичній Правді" повідомила редактор сайту "Замки та храми України" Ірина Пустиннікова.

В 1919-1920 рр. Кам’янець став столицею петлюрівської України, у місті діяли міністерства і приймалися закордонні посли. У заході, котрий відтворюватиме події 1919 р., візьмуть участь близько 200 реконструкторів з України та Росії.

За "боями" між петлюрівськими вояками та солдатами РККА (Робітничо-селянської Червоної армії) можна буде поспостерігати біля Новопланівського мосту та ратуші 24 серпня (з 18-00) та у каньойні річки Смотрич під Старою фортецею 25 серпня (з 12-00).

Фото: Ірина Пустиннікова

Захід безкоштовний – і гарантовано автентичний: однострої учасників фестивалю відтворені за старими зразками до найменших дрібниць. Будуть і кулемети, і маузери – репліки, звичайно (за гучність пострілів відповідає піротехніка).

У вільний від бойових дій час реконструктори вправлятимуться у муштрі та демонструватимуть табірне життя вояків початку ХХ століття для всіх гостей кам’янецького замку.

Дивіться також: "Остання столиця". Репетиція до фестивалю. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.