ПОМЕРЛА ІРИНА КАЛИНЕЦЬ (оновлено)

31 липня у результаті важкої і тривалої хвороби на 72 році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, громадський діяч, діяч дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів).

Про це повідомляє DT.ua з посиланням на прес-службу ЛНУ імені Франка.

 

Поховають Ірину Калинець 2 серпня на Личаківському цвинтарі Львова, повідомив ІП член організаційного комітету, гендиректор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

1 серпня, о 18.00 у церкві Св.Климентія Папи (вул. Генерала Чупринки, 70) відбудеться парастас. 2 серпня з 10.00 до 12.00 у церкві Святої Трійці (вул. Тершаківців, 11) — прощання з Іриною Калинець.

 

Ірина Калинець — поетеса, активістка українського національного і правозахисного руху, дружина лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця, — народилася в сім'ї віруючих УГКЦ. 

Після закінчення філологічного факультету Львівського університету викладала українську мову. У 1970-му за виступи на захист переслідуваних діячів культури звільнена з роботи. Протестувала проти арешту Валентина Мороза та Ніни Строкатої. Брала участь у виданні нелегального журналу "Український вісник".

У 1972-му засуджена до шести років ув'язнення і трьох років заслання за статтею "антирадянська агітація і пропаганда". Покарання відбувала у Мордовії разом зі Стефанією Шабатурою та Надією Світличною. Місце посилання — Читинська область. 

До Львова повернулася у 1981-му. Стала співредактором культурологічного журналу "Євшан-зілля", була серед організаторів "Меморіалу", Руху, увійшла в Наукове товариство імені Тараса Шевченка, написала більше трьох сотень статей.

Невіддільна від мистецтва: автор віршів, новел, історичної белетристики, казок для дітей. В історичних дослідженнях її порадником і критиком був професор Ярослав Дашкевич.

У 1990-му Калинець обрана депутатом Верховної Ради I скликання. У тому ж році очолила Львівське обласне управління освіти.

У 1998 році за громадську діяльність визнана "Героїнею миру" (США, Ротчестер). В 2000-му нагороджена орденом княгині Ольги.

Більше про Ірину Калинець читайте у розділі "Тексти"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.