Подерв'янський і Кальницький вирішать, що Ахметову будувати на узвозі

Сформовано склад громадської ради, якому належить вирішити, що необхідно побудувати на місці знесеної фабрики "Юність" на Андріївському узвозі.

Про це повідомляє The Village.

До складу ради увійшли 11 осіб: культуролог Олексій Коган, художник Лесь Подерв'янський, галерист Євген Карась, архітектор Петро Маркман, історик Михайло Кальницький, диригент Герман Макаренко, директор "Музею однієї вулиці" Дмитро Шльонський, громадський активіст і журналіст Ігор Луценко, екскурсовод Владислава Осьмак, історик і філософ Мирослав Попович та директор музею Михайла Булгакова Людмила Губіанурі.

"Склад ради вже офіційно затверджено, найближчим часом плануємо приступати до роботи, - зазначила координатор проекту Юлія Філоненко. - Система створення ради розроблялася таким чином, щоб виключити будь-яку можливість корупції. Було кілька етапів голосування, всі пропозиції розглядалися".

За словами Філоненко, до складу палати експертів увійдуть професійні архітектори, які, за рекомендаціями громадської ради, тільки створять проекти на архітектурний конкурс, опишуть, що і як там має бути. А вже реалізовувати ці проекти "будуть інші архітектори, щоби, знову ж таки, виключити можливість корупції".

Нагадаємо, що контрольована Ринатом Ахметовим компанія "ЕСТА Холдинг" у квітні цього року зруйнувала три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ. Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

На сайті Junost.org.ua городянам запропонували шляхом голосування сформувати профільну раду, яка вирішить долю місця.

Рада складається з двох палат: суспільної та експертної. Громадська палата повинна вирішити, що саме має бути в культурному просторі кварталу "Юність" - наприклад, музей, концертний зал і парк.

Рішення громадської палати стане завданням для експертної палати ради, яка буде складатися з семи фахівців з організації міського простору і сформує завдання для архітектурного конкурсу.

Перше засідання громадської ради відбудеться в кінці липня. Створити експертну раду планують до серпня.

У червні цього року Державна будівельно-архітектурна комісія заявила про порушення містобудівних норм під час реконструкції Андріївського узвозу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.