Спецпроект

ДИРЕКТОР "КИЇВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ" ОСКАРЖИВ СВОЄ ЗВІЛЬНЕННЯ

Екс-директор Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулинич вважає незаконним наказ Головного управління культури КМДА про його звільнення.

Кулинич вимагає від Окружного адміністративного суду Києва поновити його на посаді, повідомляє УНІАН.

"Вчора я оскаржив рішення у адміністративному суді й у інстанціях міста Києва у зверненні до Попова", - сказав В.Кулинич.

Екс-директор Київської фортеці зазначив, що у наказі, виданому 17 липня, йдеться про його звільнення "у зв'язку з неодноразовим порушенням трудової дисципліни, невиконанням доручень Головного управління культури".

"Хоча весь цей час вони регулярно нам підтверджували премію і тільки за тиждень до цього наказу вони винесли мені догану за те, що я не пустив комісію з передачі башти в оренду на територію музею", - додав він.

Крім того, за словами В.Кулинича, наказ про його звільнення видано з порушенням закону, оскільки він у цей час хворів та й досі перебуває на лікарняному.

Екс-директор Київської фортеці також просить Президента України Віктора Януковича особисто втрутитися в ситуацію, оскільки міська влада не виконує його доручення про передачу музею з комунальної у державну власність.

Також Кулинич повідомив, що Головне управління культури КМДА позбавило його квартири, яку виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи його діяльність із захисту пам'яток історії.

"Я стояв у черзі, в комуналці, і мені було виділено квартиру. Цю квартиру у мене в ці дні відняли. Управління культури заявило, що у них немає можливості виділити мені квартиру. Це питання для мене болюче ще й тому, що у мене малі діти — доньці п'ять років, а сину — 10 місяців. В цьому був і певний шантаж... Тепер я залишився без роботи, без квартири і без зарплати, і мені, напевно, скоро не буде чим годувати своїх дітей", - додав екс-директор музею.

Тим часом начальник Головного управління культури КМДА Світлана Зоріна наполягає на законності звільнення Кулинича.

"В'ячеслав Кулинич працював директором Київської фортеці 17 років. За цей час він зробив дуже багато гарного для цього музею, - сказала чиновниця. - Але час спливає і якщо люди не змінюються, не вчаться, то через який час вони не можуть керувати музеєм".

За словами Зоріної, останні декілька років Кулинич не займався розвитком музею. "Він більше займався захистом музею. Йому ця роль у суспільстві подобається набагато більше, йому здається, що хтось хоче забрати фортецю... Людина перестала бути субординованою. Він звільнений не як захисник музею, а за систематичне порушення трудової дисципліни", - сказала чиновник.

Про непрості стосунки Зоріної і музейників на прикладі Музею історії Києва

При цьому С.Зоріна наголосила, що за останні роки на території музею відбувалася мало виставок та інших заходів, завдяки яким об'єкт отримував додаткові кошти на свій розвиток.

"Наприклад, музей Богдана і Варвари Ханенків заробляє 200 тисяч євро на рік, а надходження Київської фортеці за минулий рік становили 98 тисяч, а за першу половину цього року — 65 тисяч", - повідомила начальник управління.

Начальник управління також зазначила, що В.Кулинич не допустив на територію музею комісію БТІ, яка повинна була скласти технічний паспорт башти №4 Київської фортеці. "Це єдиний об'єкт, який не має технічного паспорту», - додала вона.

С.Зоріна також наголосила, що в день звільнення розмовляла з В.Кулиничем на тему подальшого розвитку музею, а також щодо причин не допуску комісії БТІ. "Це ненормальна ситуація. Сьогодні музей не пустив (комісію), завтра театр не пустить... Я не можу не реагувати на це", - додала вона.

Начальник управління також спростувала інформацію, що наказ про звільнення В.кулинича було видано у той час, коли він знаходився на лікарняному. "Він підписав наказ, пішов у лікарню і взяв лікарняний попередньою датою... Є елементарна порядність...", - сказала С.Зоріна.

Крім того, начальник управління заявила, що їй невідомо про відмову у виділенні В.Кулиничу квартири. "Я ордер на квартиру Кулинича підписала і віддала. А далі — це його спілкування з управлінням житлового забезпечення. Але яка ситуація в цьому управлінні — я не можу прокоментувати", - пояснила вона.

Нагадаємо, 26 квітня Київрада передала "Музею історичного культурного надбання "ПЛАТАР" в оренду на 49 років приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а, котра є частиною музею "Київська фортеця".

9 липня Кулинич заявив, що управління культури КМДА вимагає звільнення його з посади у зв'язку з відмовою виконувати рішення Київради про передачу в оренду на 49 років одного з приміщень музею.

Він повідомив, що звернувся до Окружного адмінсуду Києва з позовом про оскарження рішення Київради від 26 квітня про передачу "Музею історичного культурного надбання "Платар" приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а в оренду на 49 років.

Перше судове засідання з розгляду позову призначено на 1 серпня.

На думку В.Кулинича, Головне управління культури КМДА поспішало зі його звільненням, щоб унеможливити участь у судовому процесі. Він вважає, що управлінням культури призначить представника "начебто" музею "Київська фортеця", який погодиться з позицією Київради у судовому процесі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.