Наукова конференція про "Київську старовину" - шукають доповідачів

26-27 листопада 2012 р. в Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція “Київська старовина” в українському соціокультурному просторі: історичний, джерелознавчий, біографічний дискурси".

Конференція присвячена 130-ій річниці від заснування журналу, повідомляють "Музеї України".

Робота конференції планується навколо низки проблемних вузлів, тем, напрямків, зокрема:

- "Київська старовина" і формування історичного знання в останній третині XIX – на початку XXI ст.

- Репрезентація актуальних науково-історичних проблем і тогочасного життя української науки на сторінках "Київської старовини".

- "Киевская старина" та книжкова культура кінця XIX – початку XX ст.

- "Київська старовина" в системі журнальної періодики.

- Редакційна стратегія і тактики (роль цензури, етичних норм і т.д.), ідейні й тематичні пріоритети.

- Портрети та особи "Київської старовини": Personalia, біографістика, (видавці, редактори, автори, герої, благодійники).

- "Киевская старина": видавничий процес, традиції, новації, особливості.

- "Київська старовина" на журнальному ринку науково-історичної періодики кінця XIX – початку XXI ст. (попит, передплатники, розповсюджувачі, читачі).

- "Київська старовина" і громадське життя Києва й України.

Оргкомітет відбиратиме заявки, надаючи пріоритет матеріалам, які відповідають усім критеріям наукових досліджень і публікацій.

Заявки на участь (тема доповіді, тези доповіді обсягом до 400 слів, прізвище, ім’я, по-батькові, місце роботи, посада, наук. ступінь, вчене звання, адреса, телефон, e-mail) приймаються до 1 серпня 2012 р.

У разі включення теми до програми конференції, Оргкомітет надішле персональне запрошення.

Тексти доповідей/статей необхідно надіслати до 26 серпня 2012 р.

Вимоги до оформлення статей: Обсяг: до 0,75 друк. арк. (30 тис. знаків). Текст: у форматі RTF; гарнітура Times New Roman Cyr УДК, ініціали і прізвище, назва навчального або наукового закладу, анотація (укр., рос. та англ. мовами, до 400 знаків кожна; ключові слова, переклад прізвища, ім’я автора та заголовку).

Посилання й примітки автоматичні: верхній індекс, післятекстові; номер посилання ставиться до розділового знаку; в посиланнях на архівні документи інформація подається через кому (напр.: ЦДІАК України, ф. Р–2356, оп. 4, од.зб. 24556, арк. 35 зв.).

Робочі мови конференції: українська, російська.

Просимо заявку на участь у роботі конференції, тему виступу та матеріали надіслати на e-mail: starovyna2012@gmail.com Контактний тел.: +38(095) 315-13-89

Секретар Оргкомітету – к.і.н., ст.наук.сп. Зіневич Наталія Олексіївна
Матеріали Конференції будуть опубліковані.

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.