В Києві хочуть перейменувати ще одну вулицю на честь Січневого повстання

Вулиці Івана Клименка в Солом'янському районі повернуть історичну назву – Преображенська.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала відповідне звернення комісії Київради з питань культури та туризму, повідомив депутат Київради Олександр Бригинець.

"Незважаючи на те, що назва вулиці Преображенська мала релігійний характер (на честь свята Преображення Господнього), до 1975 року навіть радянська влада не наважилась її перейменовувати, - зазначив депутат. - Тому вулиця, перейменована на честь Івана Клименка відносно недовго носила цю назву".

Вулиця Преображенська – вулиця в Солом′янському районі Києва. Виникла на початку ХХ століття як центральна вулиця поселення Олександрівська слобідка, спочатку була безіменною, не пізніше 1912 року отримала назву Преображенська (на честь свята Преображення Господнього).

В 1975 році названа на честь Івана Клименка - київського робітника-поліграфіста, більшовика, учасника Січневого повстання в Києві.

Як відомо, у листопаді 2011 року Олександр Бригинець уже анонсував перейменування вулиць, названих на честь учасників Січневого повстання, але воно так і не відбулося.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Про інші перейменування вулиць і площ у містах України читайте за тегом "топоніміка".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.