В Києві хочуть перейменувати ще одну вулицю на честь Січневого повстання

Вулиці Івана Клименка в Солом'янському районі повернуть історичну назву – Преображенська.

Комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА підтримала відповідне звернення комісії Київради з питань культури та туризму, повідомив депутат Київради Олександр Бригинець.

"Незважаючи на те, що назва вулиці Преображенська мала релігійний характер (на честь свята Преображення Господнього), до 1975 року навіть радянська влада не наважилась її перейменовувати, - зазначив депутат. - Тому вулиця, перейменована на честь Івана Клименка відносно недовго носила цю назву".

Вулиця Преображенська – вулиця в Солом′янському районі Києва. Виникла на початку ХХ століття як центральна вулиця поселення Олександрівська слобідка, спочатку була безіменною, не пізніше 1912 року отримала назву Преображенська (на честь свята Преображення Господнього).

В 1975 році названа на честь Івана Клименка - київського робітника-поліграфіста, більшовика, учасника Січневого повстання в Києві.

Як відомо, у листопаді 2011 року Олександр Бригинець уже анонсував перейменування вулиць, названих на честь учасників Січневого повстання, але воно так і не відбулося.

У грудні 2010 року Бригинець заявляв, що сусідні з вулицею Малиновського вулиці угорських комуністів Мате Залки і Лайоша Гавро на Оболоні буде перейменовано на честь Романа Шухевича і Ярослава Стецька.

Про інші перейменування вулиць і площ у містах України читайте за тегом "топоніміка".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.