СТРАЙК РОСІЙСЬКОЇ ВІКІПЕДІЇ ПРИЗВІВ ДО ПОПУЛЯРНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ

У день страйку російської Вікіпедії 10 липня відвідуваність статей української Вікіпедії значно перевищила середньостатистичні показники.

Головну сторінку в цей день було відвідано 103 886 рази, тоді як зазвичай відвідують 20-25 тисяч, повідомив виконавчий директор ГО "Вікімедіа Україна".  

Такі статті, наприклад, як Українська мова, Київ, Москва, Росія, Ялта, Шопен, Шекспір відвідували в 2-3 рази частіше, а Україна і Джастін Бібер - в 7 разів частіше, ніж в попередні дні липня.

Це свідчить про те, що українська Вікіпедія має значний потенціал, який не розкривається через те, що багато українців володіють також російською. Хоча завдяки користувачам, відданим українській Вікіпедії, цей мовний розділ на даний момент за кількістю статей займає 14-е місце, а за відвідуваністю - 20-е (квітень 2012) місце у світі.

Сприяти збільшенню відвідування української Вікіпедії може також зміна налаштувань у пошукових системах. 

Наприклад, якщо на комп'ютері встановлена російська версія "Windows", то Google, за змовчанням шукає насамперед сторінки російською мовою. Для того, щоб пошук спочатку проводився в українських джерелах, слід змінити налаштування пошуку.

Нагадаємо, що страйк російської Вікіпедії був викликаний поправками до закону "Про інформацію...", які обмежують свободу в інтернеті.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.