Скорик залишить старий фасад ЦУМу, а все інше переробить

Проект реконструкції київського ЦУМу передбачає збереження історичної частини фасаду 1939 року будівництва, який є пам'ятником архітектури.

Про це заявила головний архітектор проекту Лариса Скорик під час засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування і архітектури КМДА, повідомляє УП.Київ із посиланням на УНІАН.

Замовником проекту виступає ТОВ "Столичний ЦУМ", проектувальником - ТАМ "Л.Скорик".

Проектом передбачається підвищення висотності будівлі з 6 до 7 надземних поверхів, будівництво трьох підземних рівнів, в яких будуть розташовані два рівні паркінгу на 180 машиномісць і продуктовий супермаркет.

Aрхітектор уточнила, що паркінг не відповідає потребам будівлі, щоб не залучати в центр міста додатковий потік автомобілів.

При цьому в результаті реконструкції планується зберегти частину фасаду, фанерованого червоним гранітом, збільшивши площу скління, а світлу частину будівлі, викладену плиткою "кабанчик" і добудовану в 1958-60 роках, планується облицьовувати склом.

Верхній поверх, де будуть розташовані ресторани на 250 місць з видом на вул. Хрещатик, також передбачається зробити прозорим і озеленити.

Планований інтер'єр з сайту ЦУМу

Скорик відзначила, що у дворі будівлі планується знести ряд прибудов технічного характеру, зокрема градирні, для збільшення загальної площі будівлі з 21,2 тис. кв. м до 38,78 тис. кв.м.

Під час реконструкції планується розібрати всі конструкції будівлі, залишивши лише фасадну частину. Площа земельної ділянки становить 4750 кв.м.

Під час засідання директор англійського архітектурного бюро Беной (Benoy), який розробив внутрішнє планування будівлі, Роберт Бішоп відзначив, що після реконструкції це буде сучасний торговий центр з великим атріумом, в його оздобленні застосовуватимуться натуральні матеріали — дерево, шкіра, камінь на підлозі.

"Дуже важливо, щоб проект не став елітним", - наголосив він.

У свою чергу член Містобудівної ради Анатоль Кармінський відзначив, що у замовника земельна ділянка оформлена для експлуатації та обслуговування існуючої будівлі, а не для реконструкції, як того вимагає законодавство.

"Нам доведеться змиритися з думкою, що універмаг буде зруйнований повністю, вщент, за винятком фасадних стін", - сказав він.

Нагадаємо, що члени Містобудівної ради, які виступили на засіданні, в більшості виступили проти зміни фасаду будівлі, висловивши думку, що він повинен повністю залишитися в нинішньому вигляді.

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Читайте також:

Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Як Скорик реконструювала Шевченківський музей у Каневі

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.