Скорик залишить старий фасад ЦУМу, а все інше переробить

Проект реконструкції київського ЦУМу передбачає збереження історичної частини фасаду 1939 року будівництва, який є пам'ятником архітектури.

Про це заявила головний архітектор проекту Лариса Скорик під час засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування і архітектури КМДА, повідомляє УП.Київ із посиланням на УНІАН.

Замовником проекту виступає ТОВ "Столичний ЦУМ", проектувальником - ТАМ "Л.Скорик".

Проектом передбачається підвищення висотності будівлі з 6 до 7 надземних поверхів, будівництво трьох підземних рівнів, в яких будуть розташовані два рівні паркінгу на 180 машиномісць і продуктовий супермаркет.

Aрхітектор уточнила, що паркінг не відповідає потребам будівлі, щоб не залучати в центр міста додатковий потік автомобілів.

При цьому в результаті реконструкції планується зберегти частину фасаду, фанерованого червоним гранітом, збільшивши площу скління, а світлу частину будівлі, викладену плиткою "кабанчик" і добудовану в 1958-60 роках, планується облицьовувати склом.

Верхній поверх, де будуть розташовані ресторани на 250 місць з видом на вул. Хрещатик, також передбачається зробити прозорим і озеленити.

Планований інтер'єр з сайту ЦУМу

Скорик відзначила, що у дворі будівлі планується знести ряд прибудов технічного характеру, зокрема градирні, для збільшення загальної площі будівлі з 21,2 тис. кв. м до 38,78 тис. кв.м.

Під час реконструкції планується розібрати всі конструкції будівлі, залишивши лише фасадну частину. Площа земельної ділянки становить 4750 кв.м.

Під час засідання директор англійського архітектурного бюро Беной (Benoy), який розробив внутрішнє планування будівлі, Роберт Бішоп відзначив, що після реконструкції це буде сучасний торговий центр з великим атріумом, в його оздобленні застосовуватимуться натуральні матеріали — дерево, шкіра, камінь на підлозі.

"Дуже важливо, щоб проект не став елітним", - наголосив він.

У свою чергу член Містобудівної ради Анатоль Кармінський відзначив, що у замовника земельна ділянка оформлена для експлуатації та обслуговування існуючої будівлі, а не для реконструкції, як того вимагає законодавство.

"Нам доведеться змиритися з думкою, що універмаг буде зруйнований повністю, вщент, за винятком фасадних стін", - сказав він.

Нагадаємо, що члени Містобудівної ради, які виступили на засіданні, в більшості виступили проти зміни фасаду будівлі, висловивши думку, що він повинен повністю залишитися в нинішньому вигляді.

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Читайте також:

Музей у Биківні будуватиме Лариса Скорик

Як Скорик реконструювала Шевченківський музей у Каневі

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.