Містобудівна рада не схвалила проект перебудови ЦУМу на Хрещатику

Містобудівна рада Києва не схвалила проект перебудови ЦУМу.

Про це повідомив член Містобудівної ради Києва Олександр Бригинець.

"Найбільше обурення архітекторів викликало те, що перебудова пам’ятки архітектури ЦУМу передбачає знищення його фасаду, таким чином руйнуючи ансамбль будівель вул. Хрещатик, - зазначив Бригинець. - Сам по собі будинок, можливо, й був би симпатичний, але в іншому місці, а не в центрі столиці".

За словами члена Містобудівної ради, він ініціював звернення до інвестора (Ріната Ахметова) з проханням зважено підійти до цього питання і відмовитись від зміни фасаду: "Поки є така можливість, треба не допустити повторення історії з Андріївським узвозом, коли підпорядкована тому ж інвестору компанія зруйнувала частину історичних будинків і завдала шкоди киянам та самому інвестору".

Члени Містобудівної ради висловили сподівання, що до проекту будуть внесені зауваження спеціалістів та архітекторів, після чого він буде винесений на повторний розгляд, а до того жодні роботи не будуть розпочинати.

 ЦУМ у 1962 році

Центральний Універсальний магазин відкрився у Києві 1 травня 1939 року. У лютому цього року компанія "ЕСТА Холдинг" розпочала реконструкцію ЦУМу, на яку планується витратити близько $100 млн. Орієнтовний час відкриття відновленого магазину - осінь 2014 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.