У КИЄВІ МОЖЕ З'ЯВИТИСЯ ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ЛУКАША

З карти Києва зникне вулиця Північно-Сирецька – її перейменують на честь діяча української культури, перекладача, мовознавця Миколи Лукаша.

Відповідна пропозиція була підтримана на засіданні комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, повідомив ІП член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Для остаточного перейменування вулиці потрібно результативне голосування на одній із найближчих сесій Київради.

Микола Лукаш (1919-1988) — український перекладач, мовознавець, поліглот, лауреат Літературної премії ім. Максима Рильського та українсько-французької літературної премії ім. Миколи Зерова. За переклад "Фауста" отримав премію від німців, але не зміг її забрати, бо вільнодумного перекладача не пускали за кордон.

Микола Лукаш. Фото з Вікіпедії

Загалом перекладав із 14 мов і різних авторів: Сервантеса, Ґьоте, Флобера, Верлена, Шекспіра, лірику Гарсії Лорки, Шіллера, Рільке, "Декамерон" Бокаччо, японську середньовічну поезію та багато іншого.

Деякі з перекладів Миколи Лукаша можна прочитати тут.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.