Національний музей медицини не має прав на землю під будинком

Національний музей медицини, що знаходиться за адресою: Б. Хмельницького, 37 у м. Києві протягом 5 років не може домогтися реєстрації свого права на користування землею, на якій знаходиться будівля музею.

Відповідне питання надійшло на розгляд комісії Київради з питань культури та туризму, очолювану депутатом Київради від БЮТ Олександром Бригинцем.

"У 2007 році на підставі рішення Господарського суду та наказу Міністерства охорони здоров’я України будівля Музею медицини мала бути передана з балансу Національного університету ім. Богомольця на баланс Національного музею медицини України, - зазначив депутат. - Але при відповідній передачі будівлі на баланс Музею не була передана земельна ділянка. Університет, в свою чергу, досі не надає нотаріально завірену згоду про припинення права користування відповідною земельною ділянкою".

Депутат наголосив, що невирішеність приналежності земельної ділянки Національному музею медицини України ставить під загрозу існування будівлі Анатомічного театру, що споруджена у 1853 році за проектом відомого київського архітектора О. В. Беретті.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.