Національний музей медицини не має прав на землю під будинком

Національний музей медицини, що знаходиться за адресою: Б. Хмельницького, 37 у м. Києві протягом 5 років не може домогтися реєстрації свого права на користування землею, на якій знаходиться будівля музею.

Відповідне питання надійшло на розгляд комісії Київради з питань культури та туризму, очолювану депутатом Київради від БЮТ Олександром Бригинцем.

"У 2007 році на підставі рішення Господарського суду та наказу Міністерства охорони здоров’я України будівля Музею медицини мала бути передана з балансу Національного університету ім. Богомольця на баланс Національного музею медицини України, - зазначив депутат. - Але при відповідній передачі будівлі на баланс Музею не була передана земельна ділянка. Університет, в свою чергу, досі не надає нотаріально завірену згоду про припинення права користування відповідною земельною ділянкою".

Депутат наголосив, що невирішеність приналежності земельної ділянки Національному музею медицини України ставить під загрозу існування будівлі Анатомічного театру, що споруджена у 1853 році за проектом відомого київського архітектора О. В. Беретті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.