Оцифровано стародруки і краєзнавчі видання про Київ

Роботи М. Грушевського, М. Закревського, сувенірні фотоальбоми та путівники столицею XIX - поч. ХХ ст. відтепер можна знайти в інтернеті.

Компанія "Цифрова країна" оцифрувала колекцію стародрукованих і цінних краєзнавчих видань про Київ, що входять до фондів Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва.

Таку ініціативу бібліотекарі проурочили до 1530-річчя заснування столиці України.

Учасники проекту зазначають, що такі дати сприяють підвищення зацікавленості у громадян до своєї історії, а тому вкрай необхідно, аби кожен мав змогу легко дізнаватися нові факти про історію міста, його жителів, вивчаючи першоджерела.

Саме тому електронна колекція краєзнавчих видань знаходиться у вільному доступі для читачів з усього світу.

"Прогорнувши" буквально кілька сторінок в обідню перерву, можна дізнатися як виглядав перший театральний будинок у Києві, дізнатися цікаву статистику з перепису населення 1874 року, або ж досконально вивчити історію Університету Св. Володимира (нині Національний університет Тараса Шевченка).  

Прогулятися старовинними вуличками Києва можна, завітавши на сайт бібліотеки.

Зараз "Цифрова країна" і Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва працюють над створенням електронної колекції Сержа Лифаря. Книжки з особистої бібліотеки "доброго генія балету XX століття" за місяць з’являться в мережі у вільному доступі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.