У Харкові видадуть повне зібрання щоденників Довженка

Українські та російські архівісти видадуть у Харкові повне зібрання щоденників Олександра Довженка.

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на керівника Федерального архівного агентства РФ, доктора історичних наук Андрія Артізова. 

"Цей проект буде реалізовано цього року, - сказав Артізов. - Олександр Довженко писав щоденники все свідоме життя, він прожив багато років у Москві, і після смерті його дружина передала їх нам в архів, де вони й зберігалися весь цей час. Ми вирішили їх видати", - сказав Андрій Артізов.

За його словами, українські та російські архівісти працюють над проектом разом, і, найімовірніше, його видасть харківське видавництво.

 

Артізов зазначив, що багато частин щоденників, особливо воєнних років, вже давно опубліковано, а тепер будуть видані всі тексти.

 

Записи Олександр Довженко робив українською, російською і навіть суржиком.

Читайте також: "Олександр Довженко: розсекречені документи спецслужб"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.