В Ізраїлі урочисто відкривають пам'ятник Червоній Армії. ФОТО

В ізраїльському місті Нетанья відбудеться церемонія відкриття меморіалу, присвяченого перемозі солдат Червоної Армії над нацистською Німеччиною. Вперше в пострадянській історії монумент солдатам ЧА був споруджений не в країні колишнього соціалістичного табору.

Для Ізраїлю це перший пам'ятник, присвячений солдатам Червоної армії всіх національностей, а не тільки воїнам-євреям, котрі билися проти нацистської Німеччини в рядах ЧА.

В урочистій церемонії відкриття монумента візьмуть участь президент Ізраїлю Шимон Перес, президент Росіх Володимир Путін, а також "ряд відомих політиків і філантропів", на чиї кошти було споруджено монумент.

Про участь у церемонії офіційних представників української влади не повідомляється.

"У першу чергу, цей пам'ятник висловлює сильне почуття подяки держави Ізраїль і всього єврейського народу людям, хоробро билися з нацистами, звільнили євреїв з таборів смерті і які відіграли вирішальну роль у перемозі країн-союзниць над фашизмом", - заявив президент Світового Форуму російськомовного єврейства (СФРЄ) Олександр Левін.

Монумент зведений на відкритому майданчику на березі Середземного моря, а сам меморіал складається з двох частин. Щоб вийти до білих крил (вони символізують перемогу) на майданчику, треба пройти через вузький і темний лабіринт.

Фото: Наталія Колодій

"Лабіринт розповідає про важкий і тернистий шлях до перемоги, і тільки пройшовши через нього ви потрапляєте на відкритий, залитий світлом майданчик, увінчаний крилами перемоги", - зазначив Левін.

Пам'ятник Червоній армії в Болгарії розфарбували під комікси. ФОТО

Меморіал споруджено за проектом російських архітекторів Салавата Щербакова та Василя Перфільєва і за активної фінансової підтримки СФРЄ і Російського Єврейського Конгресу.

 

В лавах Червоної Армії воювали понад 500 тисяч євреїв, понад 200 тисяч із них загинуло.

В лавах Червоної Армії воювали від 4,5 до 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Остаточний акт капітуляції у Другій світовій від імені СРСР підписав українець, генерал Кузьма Дерев'янко.

У березні 2011 року повідомлялося, що пам'ятник ЧА в Нетаньї планується відкрити до 20-річчя двосторонніх відносин між Ізраїлем і Росією.

У листопаді було демонтовано пам'ятник Червоній Армії у Варшаві.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.