В музеї народної архітектури у Львові згоріла гуцульська хата

18 червня близько 21-ої години у Львові в музеї народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" повністю згоріла пам’ятка архітектури ХІХ століття.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Будівля, яка згоріла - хата-гражда, яка була привезена з селища Верховина, що на Івано-Франківщині. Це неелектрифікована споруда площею 225 квадратних метрів.

Жертв і постраждалих внаслідок пожежі немає. Головне управління Держтехгенбезпеки у Львівській області з’ясовує причини пожежі.

За попередньою інформацією, це може бути зумисний підпал або ж людська необережність.

Дерев’яна будівля належить до пам’яток архітектури місцевого значення.

Музей під відкритим небом у Львові займає площу на 50 гектарах землі у мальовничому куточку міста. Тут зберігається 124 дерев’яних церков і хат XVIII-XX століть.

Про інші випадки знищення історичних споруд вогнем читайте на ІП в темі "Пожежі"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.