У Львові прочитають лекцію про Музей Комунізму в Празі

У Національному музеї "Тюрма на Лонцького" у Львові відбудеться публічна лекція "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених".

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Історію протистояння чехословацького "соціалізму" і дисидентства розкриває Музей комунізму у Празі. Як прийняли у Празі Червону армію і у що вилилося "визволення"? Як руйнувалася архітектурна спадщина Праги і яким було життя чехів та словаків в умовах "соціалізму"? "Празька весна", опозиція, 1989 рік ("рік чудес") — про це розповість на публічній лекції історик Олеся Ісаюк.

Чехія і Словаччина потрапили під контроль Радянського Союзу як єдина держава — Чехословаччина. Після смерті Сталіна там не розпочались масові заворушення, зате уряд Чехословаччини єдиний наважився на реформи соціалістичного устрою "зверху".

Наслідком стала "Празька весна" 1968 року. Для її придушення ввели війська і наступні 20 років там панував окупаційний режим, офіційно названий "нормалізацією". Жорсткий ідеологічний контроль, націоналізація господарства, переслідування опозиціонерів, постійна присутність у країні радянських військ — все це її наслідки.

Празька весна 1968 року. ФОТО

Чеське і словацьке суспільство відповіло формуванням опозиційного руху. Його кістяк склали поети, митці, інтелектуали. Неформальним лідером руху став актор і драматург Вацлав Гавел. Як і в інших країнах "Східного блоку", протест набрав форм правозахисної діяльності, систематичного поширення інформації про дійсне становище в країні, ненасильницького протесту.

"Крім того, потужним джерелом і засобом спротиву в Чехословаччині залишилося мистецтво. Влада однаково переслідувала і нелегальні сходини дисидентів, і аналогічно нелегальні аматорські вистави, — розповідає історик Олеся Ісаюк. — До історії чеського спротиву належить і самопожертва Яна Палаха, який спалив себе на Вацлавській площі у Празі на знак протесту проти окупації його країни".

Опір тоталітарній системі вилився в масові протести в листопаді 1989 року та, зрештою, у повалення тоталітарного режиму.

Дізнатись більше про це все та як історичні події висвітлює Музей комунізму, запрошуємо на черговій лекції "Музей комунізму у Празі: ознайомити непосвячених", яку прочитає науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, аспірант Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща) Олеся Ісаюк.

Час і місце заходу: 25 червня, понеділок, о 17:00. Національний музей "Тюрма на Лонцького", Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова).

Лекція є одним із заходів циклу "Тоталітарне минуле в музеях" в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" "Досвід подолання наслідків тоталітаризму".

Раніше Олеся Ісаюк читала лекцію про Музей НДР у Берліні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.