У Полтаві встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко

В Полтаві, в день народження співачки - 14 жовтня - встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовиченка.

За словами чиновника, ОДА перерахує на спорудження пам'ятника 600 тисяч грн.

Крім того, протягом п'яти років кошти на пам'ятник збирали "небайдужі полтавчани".

Пам'ятник планують встановити у центрі міста, біля будівлі обласного радіо на вулиці Раїси Кириченко (раніше – вулиця Рози Люксембург). Співачку буде зображено на повний зріст з широко відкритими обіймами.

Фото: vzsh3.ucoz.ru

Раїса Кириченко (14 жовтня 1943 року, с. Землянки, Полтавська обл. – 9 лютого 2005 року) - співачка (мецо-сопрано), солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської, Черкаської філармоній. Народна артистка УРСР, Герой України, лауреат Шевченківської премії.

Як відомо, в Полтаві через протидію місцевої влади вже три роки не можуть встановити виготовлений на пожертви громадян пам'ятник Івану Мазепі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.