У Полтаві встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко

В Полтаві, в день народження співачки - 14 жовтня - встановлять пам'ятник Раїсі Кириченко.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на голову Полтавської облдержадміністрації Олександра Удовиченка.

За словами чиновника, ОДА перерахує на спорудження пам'ятника 600 тисяч грн.

Крім того, протягом п'яти років кошти на пам'ятник збирали "небайдужі полтавчани".

Пам'ятник планують встановити у центрі міста, біля будівлі обласного радіо на вулиці Раїси Кириченко (раніше – вулиця Рози Люксембург). Співачку буде зображено на повний зріст з широко відкритими обіймами.

Фото: vzsh3.ucoz.ru

Раїса Кириченко (14 жовтня 1943 року, с. Землянки, Полтавська обл. – 9 лютого 2005 року) - співачка (мецо-сопрано), солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської, Черкаської філармоній. Народна артистка УРСР, Герой України, лауреат Шевченківської премії.

Як відомо, в Полтаві через протидію місцевої влади вже три роки не можуть встановити виготовлений на пожертви громадян пам'ятник Івану Мазепі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.