РОСІЙСЬКІ ФАНИ ОБУРИЛИ ПОЛЯКІВ "ІСТОРИЧНИМ" ПЛАКАТОМ. Фото

На матчі Польща-Росія російські вболівальники розгорнули прапор з зображенням князя Пожарського, який боровся проти польсько-литовських військ у Москві. У скарзі в УЄФА Варшава назвала транспарант "екстремістським символом".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

На думку польських журналістів, Росія може бути покараною за цей фанатський витвір до матчу Євро-2012.

На величезному прапорі, який накривав собою півтора сектори, була зображена "загрозливого вигляду фігура з мечем", підписана англійською "Це - Росія".

 Фото: gazeta.pl

Фігура з мечем - це князь із Нижнього Новгорода Дмитро Пожарський, керівник народного повстання, яке вигнало польсько-литовську адміністрацію і війська з Кремля на початку XVII-го століття.

Організація "Футбол проти расизму в Європі" направила в УЄФА скаргу на російський транспарант.

Данина історії: нинішній гімн РФ - дещо перероблений гімн Радянського Союзу

Розміщення на трибунах гасел і зображень, зміст яких не пов'язаний із футболом і стосується політики, заборонене.

Повідомляється, що УЄФА проведе дисциплінарне розслідування і може покарати російську футбольну федерацію.

Польські ЗМІ напередодні матчу теж не цуралися історичних паралелей. На обкладинці - тренер збірної Польщі, вдягнений в однострій часів битви під Варшавою 1920 року, коли поляки з допомогою УНР розбили більшовиків. Підзаголовок: "Чому в матчах із Росією йдеться не тільки про футбол"

Нагадаємо, у листопаді 2011 року патріарх РПЦ Кирил заявив, що перемога над поляками в 1610-их роках - те ж саме, що й перемога над нацистами в 1945-му.

Історична довідка про Дмитра Пожарського:

Внаслідок державної кризи у Московській державі, яка настала після смерті Івана Грозного, з 1605 року нею керували ставленики Речі Посполитої.

Після ряду союзницьких угод, зрад і повстань частина бояр уклала договір з королем Швеції, але їм не вдалося вибити представників Речі Посполитої (поляків, литовців-білорусів та українців) - в 1610 році вони зазнали поразки у битві під Клушиним і Москва присягнула польському королевичу Владиславу.

Москву в 1610-му переміг наш земляк із Галичини

Через незгоди серед поляків (батько Владислава король Сигізмунд ІІІ хотів, щоб титул Московського царя дістався йому, та й адміністраторами представники корони виявилися слабкими, поводячись як окупанти) у Московії спалахує народне повстання.

 Князь Пожарський (ліворуч) на картині 1850 року

В листопаді 1612 року, після кількох штурмів і боїв ополчення під керівництвом князя Пожарського захоплює Китай-Город (другу після Кремля укріплену частину міста), а наступного дня змушує польсько-литовський гарнізон Кремля капітулювати.

Як відомо, раніше посольство Польщі в Москві нагадало російським уболівальникам, що радянська символіка є забороненою в Польщі.

Учорашній матч збірних Польщі і Росії супроводжувався численними бійками і поліцейськими затриманнями.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.