На Київщині захищають від забудови поховання німецьких солдатів

Невідомі зруйнували і спалили паркан, який був встановлений в парку активного відпочинку "Курган" міста Ірпеня Київської області.

 

Про це повідомляє Gazeta.ua.

Напередодні підпалу парканом була відгороджена земельна ділянка приблизною площею 0,10 га. Згодом одну сторону паркану зруйнували, а інші три сторони спалили.

За твердженнями місцевих старожилів, на території цього парку у 1943 році точився запеклий бій під час визволення м. Ірпеня. Тепер там розташовані поховання німецьких воїнів, повідомив координатор місцевого руху за збереження зелених зон Лаврентій Кухайлешвілі.

Кухалейшвілі відзначив, що громадськість звернулась до посольства Німеччини з проханням посприяти у проведенні пошукової розвідки та МЗС України з вимогою зупинити будівництво в парку "Курган" до підтвердження чи спростування вищезгаданої інформації.

 

"В разі підтвердження цієї інформації ми будемо вимагати від влади надати цьому парку статусу "місця проведення бойових дій", і тоді він автоматично підпаде під захист закону "Про культурну спадщину", - пояснив активіст.

У серпні 2011 року повідомлялося, що в Ірпені на місці поховання червоноармійців хочуть побудувати котеджне містечко.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.