Спецпроект

В Казахстані упорядковують поховання Голодомору 1930-х років

В Казахстані виявлені нові поховання жертв Голодомору.

Про це повідомляє Tengri News із посиланням на Національний архівний фонд Казахстану.

"Досі нам була відома лише четверта частина масових поховань людей, загиблих у 1930-их роки в нашій області, - зазначив представник архіву у Павлоградській області Бекмухамед Іслям. - Зараз ми підняли всі архівні документи, наші співробітники не раз виїжджали в регіони, і було встановлено місце розташування ще більше трьох десятків поховань".

За словами чиновника, зараз на кожному похованні встановлюються спеціальні таблички з пам'ятним написом.

За даними архівістів, скільки конкретно людей загинуло в роки голодомору в Павлодарській області, достеменно невідомо.

"Людей ховали у братських могилах і жодних записів тоді ніхто не вів. Тільки в Іртишському  районі знаходяться два колодязі, куди скидали померлих. За приблизними даними, в кожному з них може бути до 200 осіб", - зазначив Іслям.

Кілька місяців тому президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв повідомив, що у 2012 році країна офіційно відзначатиме 80-річчя голодомору. "Від голоду в 1929-33 роках загинуло 40% казахів", - зазначив Назарбаєв.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.