В Києві презентують проект "Звукові архіви ГУЛАГу"

B Будинку вчених у форматі лекції від Політ.ua відбудеться презентація проекту Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи під назвою "Звукові архіви ГУЛАГу".

Про це повідомляє "Платформа".

До, під час та після Другої світової війни, близько 1 мільйона європейців на Захід від Радянського союзу в його кордонах 1939 р., було депортовано в радянські виправні табори або у віддалені селища Сибіру чи центральної Азії.

Міжнародна команда науковців разом із Радіо "Франс-Інтернасьйональ" вирушила Європою на зустріч з такими людьми, які після смерті Сталіна чи то повернулися жити до своїх рідних країв, чи то залишилися назавжди на місцях свого заслання.

Поміж депортованих було багато осіб із західної України, які також надали своє свідчення про ці події.

Сюжет книги "Депортовані у СРСР – розповіді депортованих європейців про ГУЛАГ" побудовано навколо цих свідчень.

До книги додається аудіо-диск – результат цього дослідження, на якому звучать голоси депортованих, розповідаються їхні особисті історії – складові історії Європи. Цій історії також присвячено інтернет-сайт.

Три автори цього видання представлять його, згадуючи між інших свідчення депортованих українців: директор Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи (CERCEC, EHESS/CNRS), історик та демограф Ален Блум; науковець Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи, історик Марта Кравері; науковець Центру дослідження Росії, Кавказу та центральної Європи, історик Катерин Ґуссефф.

Час і місце заходу: 30 травня, 19:00.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.