На Личакові поховали Возницького

Сьогодні на полі почесних поховань (№67) Личаківського цвинтаря Львова поховали Героя України Бориса Возницького.

Про це повідомляє УНІАН.

В останню путь Героя України Бориса Возницького проводжало більш як півтори тисячі людей. Телеграми зі співчуттями надіслали громадські організації, музейники різних країн світу.

Зачитали елеграму із співчуттями від президента Януковича.

"Не забуваймо, що цьому великому українському культурному діячеві довелося працювати у нелегкі часи радянського тоталітаризму, - зазначив міський голова міста Винники Сергій Уваров. - Кожен глечик, кожен повалений більшовиками скульптурний елемент християнських церков доводилося потайки вивозити з руїн, знаходити транспорт, місце для зберігання, реставрувати й архівувати”.

Уваров виступив з ініціативою назвати іменем Возницького вулицю. На думку ІП, Возницький заслуговує на таку вулицю і у Львові, і в Києві.

Легендарний музейник, голова Львівської галереї мистецтв Борис Возницький загинув 23 травня. у віці 86 років.

Більше про Бориса Возницького читайте в розділі "Тексти"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.