У Могилянці відкривають для доступу архів Омеляна Пріцака

Це відбудеться завтра, 18 травня, о 12:00 у Бібліотеці-архіві-музеї Омеляна Пріцака в НаУКМА.

Омелян Йосипович Пріцак (1919-2006) – вчений, філолог, сходознавець, історик, іноземний член НАН України, член Наукового товариства ім. Шевченка, Української вільної академії наук, Міжнародної асоціації україністів, почесний доктор всесвітньо відомих університетів, член багатьох академій наук світу.

Пріцак став вченим світового рівня в декількох галузях науки: філологія, лінгвістика, орієнталістика, історія, і по праву належить до плеяди універсальних вчених, якими були Й. Г.Гердер, Г. В. Ф. Гегель, О. фон Гумбольдт, Б. Кроче, А. Кримський.

Він зробив гідний внесок у розвиток світової орієнталістики як науковець-дослідник і як ініціатор і організатор міжнародних наукових осередків, зокрема Societas Uralo-Altaica, Uralo-Altaische Jahrbücher, Permanent International Altaistic Conference.

Омелян Пріцак підніс українські студії на рівень світової науки, будучи інтелектуальним лідером в утвердженні престижу української гуманітарної науки за кордоном. Він був організатором і першим завідувачем кафедри української історії ім. М.Грушевського та першим директором Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Створив власну наукову школу україністів, які вперше трактували історію України в широкому всесвітньо-історичному баченні. До чільних представників цієї школи належать О.Субтельний, П.Магочі, З.Когут, Ф.Сисин, О.Андрієвська та ін.

Відродив українське сходознавство, створив і став першим директором Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України.

Він виступив співзасновником Археографічної комісії та її спадкоємця – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України. Заснував і очолив при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка першу в Україні в пострадянський час кафедру історіософії.

Омелян Пріцак – автор фундаментальної праці "Походження Русі", а також понад 1000 наукових праць (монографії, статті, рецензії) з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

Наукова колекція вченого надійшла до НаУКМА у 2007 р. завдяки сприянню Києво-Могилянської Фундації в Америці. На основі колекції створено Меморіальний кабінет-бібліотеку Омеляна Пріцака.

Науково-мистецька спадщина вченого включає в себе бібліотечний фонд (понад 20 тисяч томів наукової літератури і періодики), архів і мистецьку колекцію (близько 300 одиниць творів живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва).

З-поміж трьох складових колекції О.Пріцака найпершим був опрацьований бібліотечний фонд, що пройшов процес систематизації та каталогізації, завдяки чому його книгами та періодичними виданнями вже користуються дослідники та студенти вітчизняних і зарубіжних навчальних і наукових інституцій в своїй науково-дослідній, викладацькій та учбовій роботі.

Електронний каталог бібліотечного фонду колекції О.Пріцака розміщений на сайті НаУКМА.

Архівна колекція Омеляна Пріцака містить документи і матеріали, які відображають всі наукові інтереси, проекти і плани вченого у всіх наукових галузях, якими він займався.

Архів містить оригінали документів, рукописи вченого та інших науковців, копії історичних документів з відомих архівних і бібліотечних колекцій світу, матеріали міжнародних наукових форумів, архівні колекції окремих вчених.

Архів є складовою і невід’ємною частиною цілісної наукової колекції О.Пріцака, який протягом всього часу її формування і використання розглядав і бібліотеку, і колекцію документів та рукописів, і навіть мистецьку збірку, як єдине ціле.

Архів формувався О.Пріцаком систематично, цілеспрямовано і ретельно понад 60 років, тобто з часу навчання в Тернопільській гімназії і особливо у Львівському університеті та до останніх днів життя.

Сприятливі умови комплектування і збереження архіву почалися від навчання в Геттінгенському університеті і захисту дисертації в 1948 р. Після переїзду на постійно до США в 1964 р. О.Пріцак перевіз бібліотеку і архів, які в наступні десятиліття систематично поповнювалися.

Архів відображає важливі події і проекти світової і вітчизняної науки більш як за півстоліття, в тому числі діяльність відомих університетів світу, міжнародних організацій, проведення міжнародних наукових конгресів і конференцій, створення і діяльність міжнародних наукових організацій, товариств і видавництв.

Архів містить унікальні документи з історії української науки за кордоном, в тому числі щодо створення і діяльності українських наукових установ – Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Українського вільного університету, Українського наукового інституту Гарвардського університету, Канадського інституту українознавчих студій, Українського історичного товариства тощо.