Розкопки підземних частин статуй на острові Пасхи. ФОТО

Велетенські кам'яні фігури з острова Пасхи мають не тільки голови, але й тіла, закопані глибоко в землю. Вони прикрашені орнаментами і можуть сягати 6-10 метрів у висоту.

Тривають розкопки "моаї" - велетенських статуй, встановлених на вулканічному острові Пасхи в Тихому океані (Чилі).

Людські фігури з гігантськими головами були вирізблені з вулканічного туфу і встановлені в різних частинах невеличкого острова місцевими полінезійськими племенами між 1250 і 1500 роками.

Загалом було виготовлено 887 моаї, 394 з них залишилися лежати в каменоломні біля гори Рано-ранаку - одного з кількох вулканів, які свого часу підняли острів з глибини океану.

Семеро зі встановлених статуй дивляться в океан, решта - вглиб острова. Деякі мають "головні убори", виготовлені з червоного каменю. Висотою вони сягають 10 метрів, вагою - 90 тон, хоча розміри бувають різні.

П'ята частина моаї стоїть на спеціальних кам'яних платформах. Багато інших закопані в землю, досить глибоко - дослідники припускають, що мешканці острова зробили це з метою збереження вирізьблених на тілах зображень.

 Статуї, встановлені на церемоніальних платформах

Вулканічний туф є зручним для обробки, м'яким матеріалом, але швидко зазнає ерозії від океанських вітрів.

 Це і наступні фото: thethinkbox.ca
Археологи за роботою
 Можна оцінити масштаб
 Грунт зберіг різьблення на камені
 Вітрильник
 На більшості статуй доволі експресивно передані риси обличчя. Дослідники вважають, що раніше глибокі впадини на місці очей були заповнені коралами (білки) і обсидіаном (зіниці)

Експедиція британського археолога Кетрін Рутледж 1914 року довела, що є зв'язок між камінними узорами на тілах статуй і традиційним татуюванням корінних мешканців острова.

Дослідник Тур Хейєрдал провів експеримент, виготовивши і встановивши разом із лідерами місцевого племені 12-метрову моаї - її тесали кам'яними молотками, перемістили волоком і встановили вертикально за допомогою підкладених каменів та колод.

З 1995 року Національний парк Рапа-Нуї на острові Пасхи входить до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.