У Львові відкрили пам'ятник рюкзаку. ФОТО

Сьогодні, 14 травня, у Львові на подвір’ї географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка відкрили символічний пам’ятник наплічнику.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Пам’ятник відкрили ректор університету Іван Вакарчук та проректор з науково-педагогічної та виховної роботи – Звенислава Мамчур. Автором ідеї встановити такий пам’ятник є випускник факультету Ігор Дикий.

Декан географічного факультету Володимир Біланюк зазначив, що рюкзак – це символ, який об’єднує людей різних поколінь, різних національностей.

 

"Завдяки цьому спорядженню відбуваються великі географічні відкриття, завдяки цьому спорядженню геологи та археологи виживають у різних екстремальних умовах, а наші студенти підкорюють вершини України та Європи", - зазначив Біланюк, додавши, що з наплічниками студенти відстоювали і незалежність України.

 

"Це – дуже львівський пам’ятник, - сказав заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів сказав. - Ми, львів’яни, дуже любимо мандрувати. Але й бачимо, скільки людей зараз ходять Львовом з наплічниками!.. Треба терміново придумати легенду цього пам’ятника, можна навіть оголосити конкурс на кращу легенду і розповідати її всім".

 

Як відомо, представники туристичного бізнесу відзначили зростання внутрішнього туризму на 7-10% на 1 травня цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.