У Львові відкрили пам'ятник рюкзаку. ФОТО

Сьогодні, 14 травня, у Львові на подвір’ї географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка відкрили символічний пам’ятник наплічнику.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Пам’ятник відкрили ректор університету Іван Вакарчук та проректор з науково-педагогічної та виховної роботи – Звенислава Мамчур. Автором ідеї встановити такий пам’ятник є випускник факультету Ігор Дикий.

Декан географічного факультету Володимир Біланюк зазначив, що рюкзак – це символ, який об’єднує людей різних поколінь, різних національностей.

 

"Завдяки цьому спорядженню відбуваються великі географічні відкриття, завдяки цьому спорядженню геологи та археологи виживають у різних екстремальних умовах, а наші студенти підкорюють вершини України та Європи", - зазначив Біланюк, додавши, що з наплічниками студенти відстоювали і незалежність України.

 

"Це – дуже львівський пам’ятник, - сказав заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів сказав. - Ми, львів’яни, дуже любимо мандрувати. Але й бачимо, скільки людей зараз ходять Львовом з наплічниками!.. Треба терміново придумати легенду цього пам’ятника, можна навіть оголосити конкурс на кращу легенду і розповідати її всім".

 

Як відомо, представники туристичного бізнесу відзначили зростання внутрішнього туризму на 7-10% на 1 травня цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.