Знайдено найдавніший астрономічний календар майя

Американські археологи виявили в північній частині Гватемали будинок писаря племені майя, на стінах якого були намальовані найдавніші на сьогоднішній день астрономічні таблиці.

Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Science, повідомляють "Українські новини".

Таблиці описували сонячний і місячний рік, а також багаторічні цикли руху Венери і Марса.

Археологи виявили на трьох уцілілих стінах будинку кілька цікавих фресок. На північній стіні був зображений портрет монарха, який правив у цій частині держави в той час.

Ця ж стіна являла собою астрономічний календар, в якому писар передбачив час затемнень і "зустрічей" Місяця, Марса і Венери на найближчі 1-7 тисяч років.

Дані обчислення тривали на східній стіні, де був написаний сонячний календар і особливий релігійний календар, в якому рік триває 260 днів.

Читайте також: "Вплив Сонця на історію: чому Лівія і скільки часу лишилося в Януковича?"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.