В Україні відзначили 8 травня як День Пам'яті

День пам’яті та єднання 8 травня відзначили в Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпропетровську.

Про це повідомляє прес-служба Спілки української молоді.

Саме 8 травня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам.

"Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної армії, так і в дивізії "Галичина" та Українській Повстанській армії, - повідомляє СУМ. - Тож актуальнішим, ніж святкування в чергову річницю світової перемоги над нацизмом, є єднання у скорботі за загиблими".

Активісти провели в містах сходу, заходу та центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

"Цією акцією ми хочемо показати, що для молоді важливо дивитись у майбутнє. І в ньому немає суперечок на тему того, чия боротьба була важливішою, вважаємо, що всі полеглі заслуговують на пам’ять", — зазначив голова СУМ в Україні Олег Слабоспицький.

"Мені видається раціональним відзначати саме 8 травня. Адже 9 травня пов’язане з радянською пропагандою, коли говорять більше про героїзм Червоної армії, аніж про трагізм війни, - додав директор музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий. - Святкують перемогу тільки живих і забувають про полеглих, тобто про те, що ціною людського життя отримано перемогу над нацизмом".

Дні пам’яті та примирення — 8 травня і 9 травня — присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. Їх відзначають щороку, починаючи з 2005-го.

Проголошені Генеральною Асамблеєю ООН у резолюції, приуроченій до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі. Р

езолюція пропонує державам — членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.