У Печерській Лаврі відбудеться експедиція "Вікіпедії"

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться міжнародна Вікіекспедиція, на яку запрошені гості з Росії, Польщі та інших країн.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна".

Початок Вікіекспедиції - 11 травня о 10:00 біля Економічної брами Києво-Печерської лаври.

Під час експедиції проводитиметься збір матеріалів для поліпшення інформаційного наповнення й ілюстрування статей у всесвітній он-лайн-енциклопедії Вікіпедії, які стосуються об’єктів заповідника.

Запрошуються усі, хто хоче долучитися до історії і культури України, дізнатися більше про одну із святинь України та має можливість взяти з собою фототехніку і зробити кілька фотографій для Вікіпедії.

Вікіекспедиції – спеціальний формат зустрічей вікіпедистів, під час яких відбувається експедиція за визначеним маршрутом з метою збору матеріалів для наповнення інформацією під вільною ліцензією проектів Фонду Вікімедіа.

Головний акцент під час вікіекспедицій робиться на фотографуванні цікавих та важливих об’єктів місцевості, до якої ця експедиція проводиться.

Також учасники Вікіекспедиції зможуть зробити фотографії для участі у конкурсі "Вікі любить пам’ятки", який цього року вперше проводитиметься в Україні.

Українська Вікіпедія є найбільшою енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховуються більше 360 тисяч статей. Приміром, у найбільшій паперовій енциклопедії українською мовою – в Українській Радянській енциклопедії було лише близько 50 тисяч статей.

Наразі українська вікі займає 14-те місце за кількістю статей серед 282-х мовних розділів Вікіпедії. 

Вікіпедія – багатомовна он-лайн енциклопедія. Основний її принцип полягає у тому, що кожна людина може її редагувати. При цьому редактори вікіпедії працюють на волонтерських засадах. Вже створено більше 20 млн статей 282 мовами світу.

Києво-Печерська Лавра – одна з найбільших православних святинь України – була заснована у середині ХІ ст. У 1922 році на її базі було створено музейний комплекс, у 1990 році вона увійшла до списку пам’яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а 1996 року було створено Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.