8 травня — День пам’яті та єднання

Спілка Української Молоді в Україні ініціює відзначення 8-го травня як Дня пам'яті та єднання, що приурочений вшануванню полеглих у Другій світовій війні. Саме цього дня в європейських країнах віддають пошану загиблим воякам.

Київ:  8 травня ( вівторок), вул. Інститутська, 1 (біля Жовтневого палацу), 13:00;

Львів: 8 травня, Марсове поле, 13:00;

Запоріжжя: 8 травня, Меморіал "Скорботна матір" (поруч з бульваром Вінтера), 18:00.

Виникнення цієї ініціативи зумовлене тим, що під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в дивізії “Галичина” та Українській Повстанській Армії, тож актуальнішим ніж  “танці на кістках” у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є  єднання у скорботі за загиблими.

1939-1945: Неписана історія. Розкажіть, як ваша родина пережила Другу світову війну

Ті, хто воював, потребують нашої уваги та пам’яті. Активісти Спілки Українською Молоді в Україні вирішили поєднати ці цінності і провести в містах Сходу, Заходу та Центру України панахиди за померлими воїнами Другої світової.

У Києві панахида за участю священників УГКЦ та УПЦ КП буде звершуватись біля хреста жертвам репресій НКВД 1930-1950 рр. Після цього в небо запустять 61 паперовий ліхтарик із символами країн - учасниць Другої світової війни.

Сайт ініціативи та контакти по регіонах:  http://8travnya.org.ua/

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.