На Кіровоградщини відкрили пам'ятник селянам, які боролися з більшовиками. ФОТО

29 квітня в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградщини відкрили пам’ятник хліборобам Соснівки та навколишніх сіл, які загинули, захищаючи врожай від більшовиків, у 1920 році.

Захід відбувся в межах урочистостей, присвячених вшануванню героїв Холодного Яру.

Пам’ятник зведено зусиллями Холодноярської ініціативи та Історичного клубу "Холодний Яр", а ідея його встановлення належить історику Роману Ковалю. Творче втілення в граніті виконав скульптор Дмитро Бур’ян.

Фото: "Холодноярська ініціатива"

"Допекла радянська влада хліборобам Соснівки – вони вирішили не віддавати хліб і розібрали залізницю, - зазначив у виступі Роман Коваль. - Не встигнувши озброїтися як слід, вони були жорстоко покарані. На полі перед Соснівкою, за свідченнями місцевих людей, було порубано в нелюдський спосіб понад 50 мешканців цього та навколишніх сіл".

 

Після жнив 1920 року червоноармійські продовольчі загони силою забирали хліб у мешканців сіл довкола Чигирина.

Жителі сіл Соснівка, Девятка, Скаржинка і Тирнавка розібрали залізницю, щоб більшовики не могли вивозити зерно. Це призвело до кривавих сутичок, внаслідок яких загинуло чимало селян.

Читайте також: "Празник у Легедзиному. 90 років бою черкаських селян проти комуни"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.