Американці теж готують фільм про так званий "матч смерті"

На противагу російській стрічці "Матч" про події 1942 року телевізійники зі США готують власну документальну роботу.

Про це повідомляє УНІАН.

Російський кінофільм "Матч" дебютував у вітчизняному прокаті зі скандалом. Протестуючі переконані: фільм принижує гідність українців, адже україномовні в ньому – лише виразно негативні персонажі, а наведені начебто історичні факти не відповідають дійсності.

Проте, зазначається в повідомленні, за прокат виступили 11 проти 9 експертів Держкіно.

Ту ж спробу – розповісти про матч із фашистами у серпні 1942-го – цього місяця втілювала у життя команда американських документалістів. Попри мовний бар'єр скандал довкола російського фільму дійшов і до них.

"Більшість людей, із якими я спілкувався, були роздратовані або засмучені тим фільмом. Бо ж він неправдивий", - сказав продюсер документального фільму "Матч смерті" (телеканал ESPN, США) Денні Арруда.

Він сам хотів би побачити російську роботу. Мотивує це професійним інтересом. Але наголошує – має інший підхід до історії. Його зйомкам передувала ретельна робота з документами.

Трейлер російського "Матчу". ВІДЕО

"Ми знаємо, що гра відбулася. І є документальні підтвердження. Але що ми також знаємо, – легенда, розказана людям, нібито футболістів розстріляли після того, як вони перемогли команду нацистів, – ми знаємо, що це неправда", - зазначив він.

Журналісти зауважують, що протиставити щось ідеологічній кіноіндустрії Росії українським кіношникам не вийде через відсутність фінансування. Залишається проголосувати гаманцем українським глядачам.

Так, приміром, у березні зробили серби. На прем'єру гучно розрекламованої, але, на думку сербів, образливої стрічки Анджеліни Джолі про війну на Балканах, – прийшли… аж 12 глядачів.

Як відомо, молодіжні організації звернулися до міністра культури України Михайла Кулиняка із вимогою заборонити офіційний показ російського фільму "Матч" на території України.

"Вважаємо, що сюжет цього продукту грубо перекручує історичні факти та зневажливо показує українців як націю", - говориться у зверненні. На переконання авторів звернення, у стрічці зачіпаються особливо болючі для пам'яті українців теми мінування Хрещатика, розстрілів у Бабиному Яру та так званого “матчу смерті”.

"Перелічені сторінки київської історіографії подані у спотвореному вигляді, що є неприпустимим", - наголосили автори звернення назвали даний фільм наругою над пам'яттю про тих українців, які воювали проти фашизму.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.