Американці теж готують фільм про так званий "матч смерті"

На противагу російській стрічці "Матч" про події 1942 року телевізійники зі США готують власну документальну роботу.

Про це повідомляє УНІАН.

Російський кінофільм "Матч" дебютував у вітчизняному прокаті зі скандалом. Протестуючі переконані: фільм принижує гідність українців, адже україномовні в ньому – лише виразно негативні персонажі, а наведені начебто історичні факти не відповідають дійсності.

Проте, зазначається в повідомленні, за прокат виступили 11 проти 9 експертів Держкіно.

Ту ж спробу – розповісти про матч із фашистами у серпні 1942-го – цього місяця втілювала у життя команда американських документалістів. Попри мовний бар'єр скандал довкола російського фільму дійшов і до них.

"Більшість людей, із якими я спілкувався, були роздратовані або засмучені тим фільмом. Бо ж він неправдивий", - сказав продюсер документального фільму "Матч смерті" (телеканал ESPN, США) Денні Арруда.

Він сам хотів би побачити російську роботу. Мотивує це професійним інтересом. Але наголошує – має інший підхід до історії. Його зйомкам передувала ретельна робота з документами.

Трейлер російського "Матчу". ВІДЕО

"Ми знаємо, що гра відбулася. І є документальні підтвердження. Але що ми також знаємо, – легенда, розказана людям, нібито футболістів розстріляли після того, як вони перемогли команду нацистів, – ми знаємо, що це неправда", - зазначив він.

Журналісти зауважують, що протиставити щось ідеологічній кіноіндустрії Росії українським кіношникам не вийде через відсутність фінансування. Залишається проголосувати гаманцем українським глядачам.

Так, приміром, у березні зробили серби. На прем'єру гучно розрекламованої, але, на думку сербів, образливої стрічки Анджеліни Джолі про війну на Балканах, – прийшли… аж 12 глядачів.

Як відомо, молодіжні організації звернулися до міністра культури України Михайла Кулиняка із вимогою заборонити офіційний показ російського фільму "Матч" на території України.

"Вважаємо, що сюжет цього продукту грубо перекручує історичні факти та зневажливо показує українців як націю", - говориться у зверненні. На переконання авторів звернення, у стрічці зачіпаються особливо болючі для пам'яті українців теми мінування Хрещатика, розстрілів у Бабиному Яру та так званого “матчу смерті”.

"Перелічені сторінки київської історіографії подані у спотвореному вигляді, що є неприпустимим", - наголосили автори звернення назвали даний фільм наругою над пам'яттю про тих українців, які воювали проти фашизму.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.