В Холодному Яру вшанують повстанців 1920-их років

На Черкащині вшанують козаків і старшин полку гайдамаків Холодного Яру, які у 1918-1920-х рр. боронили рідну землю від радянської Росії.

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

ІП наводить розклад планованих заходів.

29 квітня 2012 р., в неділю, в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградської області буде відкрито пам’ятник хліборобам Соснівки, Дев’ятки, Скаржинки і Тирнавки, які загинули влітку 1920 року від шабель червоного ескадрону (на трасі Київ – Знам’янка поворот на Соснівку між селами Вищі та Нижчі Верещаки).

Мітинг почнеться о 12.00. Вестиме його письменник Роман Коваль.

В цей же день, о 15.00, відбудеться покладання квітів до пам’ятника чорноліському отаманові Пилипові Хмарі в с. Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області.

30 квітня, у понеділок, в центрі села Мельники Чигиринського району Черкаської області біля пам’ятника Героям Холодного Яру та пам’ятника поручникові Армії УНР письменникові Юрію Горлісу-Горському (в центрі с. Мельники, біля школи) о 12:00 розпочнеться меморіальний мітинг.

Під час мітингу буде відправлено делегацію для покладання квітів на могилу Василя Чучупака та братську могилу холодноярців на кладовищі села Мельники. Біля вояцьких могил пролунає сальва пам’ять і пошани до борців за волю України.

Після мітингу відбудеться реконструкція бою холодноярців з більшовиками (100 м праворуч від дороги Мельники – Кресельці, 1,5 км від місця проведення мітингу. Орієнтований початок – о 14.00.

Покладання квітів до меморіалу Холодноярським героям на хуторі Кресельці офіційно не входить до програми, але охочі можуть покласти квітку пам’яті (меморіал Холодноярським героям – 200 м за Креселецького лісництва).

О 15.30 тулумбас Чорних запорожців сповістить про початок освячення зброї та прапорів, яке здійснять священики Української православної церкви Київського патріархату. Подія відбудеться неподалік Мотриного монастиря на берегах Гайдамацького ставу (табличка “Монастирський став”).

16.45 – 17.45 – поминальний обід на березі Гайдамацького ставу.

16.45 – 17.15 – для іншої частини учасників – екскурсія на хутір Буда до дуба Максима Залізняка.

О 17.30 відбудеться урочисте відкриття Музею історії Холодного Яру на хуторі Буда.

17.45 – 18.45 – поминальний обід на хуторі Буда.

19.00 - концерт за участю народної артистки України Ніни Матвієнко, заслужених артистів України – кобзарів Тараса Силенка і Тараса Компаніченка, лідера гурту “Тінь Сонця” Сергія Василюка, бардів Гриця Лук’яненка, Володимира Самайди, Володимира Гонського, Василя Панченка та інших.

Як вшановували холодноярців торік, дивіться у ФОТОРЕПОРТАЖІ на "Історичній Правді"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.