В Холодному Яру вшанують повстанців 1920-их років

На Черкащині вшанують козаків і старшин полку гайдамаків Холодного Яру, які у 1918-1920-х рр. боронили рідну землю від радянської Росії.

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

ІП наводить розклад планованих заходів.

29 квітня 2012 р., в неділю, в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградської області буде відкрито пам’ятник хліборобам Соснівки, Дев’ятки, Скаржинки і Тирнавки, які загинули влітку 1920 року від шабель червоного ескадрону (на трасі Київ – Знам’янка поворот на Соснівку між селами Вищі та Нижчі Верещаки).

Мітинг почнеться о 12.00. Вестиме його письменник Роман Коваль.

В цей же день, о 15.00, відбудеться покладання квітів до пам’ятника чорноліському отаманові Пилипові Хмарі в с. Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області.

30 квітня, у понеділок, в центрі села Мельники Чигиринського району Черкаської області біля пам’ятника Героям Холодного Яру та пам’ятника поручникові Армії УНР письменникові Юрію Горлісу-Горському (в центрі с. Мельники, біля школи) о 12:00 розпочнеться меморіальний мітинг.

Під час мітингу буде відправлено делегацію для покладання квітів на могилу Василя Чучупака та братську могилу холодноярців на кладовищі села Мельники. Біля вояцьких могил пролунає сальва пам’ять і пошани до борців за волю України.

Після мітингу відбудеться реконструкція бою холодноярців з більшовиками (100 м праворуч від дороги Мельники – Кресельці, 1,5 км від місця проведення мітингу. Орієнтований початок – о 14.00.

Покладання квітів до меморіалу Холодноярським героям на хуторі Кресельці офіційно не входить до програми, але охочі можуть покласти квітку пам’яті (меморіал Холодноярським героям – 200 м за Креселецького лісництва).

О 15.30 тулумбас Чорних запорожців сповістить про початок освячення зброї та прапорів, яке здійснять священики Української православної церкви Київського патріархату. Подія відбудеться неподалік Мотриного монастиря на берегах Гайдамацького ставу (табличка “Монастирський став”).

16.45 – 17.45 – поминальний обід на березі Гайдамацького ставу.

16.45 – 17.15 – для іншої частини учасників – екскурсія на хутір Буда до дуба Максима Залізняка.

О 17.30 відбудеться урочисте відкриття Музею історії Холодного Яру на хуторі Буда.

17.45 – 18.45 – поминальний обід на хуторі Буда.

19.00 - концерт за участю народної артистки України Ніни Матвієнко, заслужених артистів України – кобзарів Тараса Силенка і Тараса Компаніченка, лідера гурту “Тінь Сонця” Сергія Василюка, бардів Гриця Лук’яненка, Володимира Самайди, Володимира Гонського, Василя Панченка та інших.

Як вшановували холодноярців торік, дивіться у ФОТОРЕПОРТАЖІ на "Історичній Правді"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.