Канадського українця звинувачують у розстрілах Хатині

В Канаді розгортається черговий скандал, пов'язаний із українськими колаборантами у нацистських лавах. Звинувачують пасічника з-під Монреалю Володимира Катрюка. Центр Симона Візенталя помістив його на 4 місце в топ-10 підозрюваних у причетності до злочинів наці.

Про це повідомляє канадська CBC.

Єврейські правозахисні організації стверджують, що 91-річний Катрюк - одним із найрозшукуваніших людей, причетних до військових злочинів нацистів.

Центр Сімона Візенталя каже, що в 1943 році людина з таким же ім'ям розстрілювала з кулемета мирних жителів, які намагалися втекти з підпаленого хліва у знищеному німецькими карателями селі Хатинь у Білорусі.

Такі дані знайшов шведський історик Пер Андерс Рудлінґ, вивчаючи протоколи допитів КГБ, вперше оприлюднені у 2008 році. Він опублікував їх весною цього року в оксфордському журналі "Holocaust and Genocide Studies".

Читайте також: "Чотири Українських фронти. Як українці били нацистів"

Раніше канадський українець уже звинувачувався у співпраці з нацистами. Федеральний суд Канади у 1999 році постановив, що Катрюк з метою отримати канадське громадянство не сказав правди про свою добровільну службу для німців під час Другої світової війни.

Суд прийшов до висновку, що Володимир Катрюк був членом українського батальйону, причетного до злочинів в Україні і смерті тисяч євреїв у Білорусі між 1941 і 1944 рр.

Але у 2007 році канадський уряд скасував раніше ухвалене рішення про позбавлення Катрюка громадянства у зв'язку з браком доказів щодо його колаборації з німцями.

Володимир Катрюк зараз займається переважно пасікою в селі під Монреалем

Катрюк тоді відкидав усі звинувачення. Зараз він відмовився коментувати чергові закиди на свою адресу. "Якщо мова піде про бджіл, нема питань, - сказав він журналістам. - Щодо всього іншого, мені нічого сказати".

Тим часом канадська філія єврейської громадської організації "Бней Бріт" закликала канадський уряд переглянути свою позицію щодо Катрюка. Представники "Бней Бріту" пообіцяли підняти це питання на запланованій зустрічі з прем'єр-міністром Канади.

Читайте також: "Хатинь. Нацистський злочин з українським акцентом"

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.