При оцінці Бандери українці не повинні оглядатися на поляків - В'ятрович

При висловленні оцінки щодо постаті лідера ОУН Степана Бандери українці не повинні домовлятися з поляками щодо спільної позиції.

Про це в чаті на "Волинських Новинах" заявив історик Володимир В'ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор архіву СБУ у 2008–2010 роках.

Користувачі поцікавилися у В’ятровича, яким є його особисте ставлення до того, що "поляки виступають проти героїзації Бандери у Луцьку".

Історик відповів, що вважає це абсолютно неправильною позицією поляків.

"Вважаю, що кожен народ сам здатен адекватно оцінити, хто є для нього героєм в історії. Українці ніколи ані полякам, ані представникам інших народів не вказували на те, кого і як слід шанувати, і, сподіваюсь, не робитимуть того й надалі", – зазначив В’ятрович.

За його словами, в нашій історії є чимало драматичних конфліктів, тож не треба боятися говорити про них.

"Але, поруч з тим, повинні пам’ятати, що завжди є і будуть певні періоди історії чи окремі особистості, щодо яких треба домовитися не домовлятися про спільну оцінку. Польський герой не обов’язово буде героєм для українців, як і український герой не повинен обов’язково бути героєм для поляків", – додав історик.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.