Експертиза підтвердила, що музейні картини в Кабміні - фальшиві

Результати хімічної експертизи підтвердили, що картини Глущенка, які висять в Кабміні, є підробками.

Мова йде про картини "Дніпровські далі" і "Село біля річки", повідомляє  ZN.UA.

Згідно з результатами хімічної експертизи "картини Глущенка "Дніпровські далі" і "Село біля річки" є копіями".

У звіті відзначається: " Характер люмінесценції цинкового білила у фарбовому шарі, а також ступінь висихання фарбового шару всіх відібраних проб відповідають живопису, створеному в ХХІ сторіччі".

Подібні висновки підтверджує й стилістична, тобто візуальна експертиза.

Деякі мистецтвознавці припускають, що копії картин Глущенка виконані протягом  5—10 останнього років.

На питання, "що піде після таких сенсаційних результатів експертизи?" міністр культури Михайло Кулиняк відповів:

"Підуть наступні дії правоохоронних органів. Коли були створені ці підробки? На якому етапі вони потрапили в Кабмін – з Національного музею? Хто з керівників Національного музею й чиновників причетний до цієї обурливої історії?"

"Повторюся, ці питання вже не до міністра культури, а тільки лише до слідства", - зазначив він.

Як відомо, 29 серпня 2001 року живопис Глущенка був переданий Національним музеєм України – Кабінету міністрів України "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

На початку листопада 2011 року комісія Національного художнього музею провела в будівлі уряду звірку наявності й стану картин.

Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві вищезгадані картини Глущенка.

У свою чергу керівництво секретаріату Кабміну ініціювало проведення експертизи для визначення автентичності цих полотен.

Директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

УП

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.