У Дніпропетровську розкажуть про доступ до радянських архівів

У Дніпропетровську презентують довідник "Право на правду. Практичний порадник з доступу до архівів".

 

Ця книга підкаже, як захистити ваше право на доступ до інформації.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

Наукові співробітники Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" - Ігор Дерев’яний та Ірина Єзерська, розкажуть про таємниці, десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України, як наше минуле приховували і як його фальшували.

Час і місце: четвер, 25 квітня, 9:30, 11:30 Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара (просп. Гагаріна, 72), 16:00 Культурний центр "Арт-Вертеп" (вул. Червона, 11).

Архіви комуністичних спецслужб — це можливість для кожного знайти інформацію про рідних і близьких, загублених у бурхливому ХХ столітті, для історика — реалізувати творчі амбіції, першим відкриваючи секрети найбільшої країни Європи із найменш вивченим минулим, журналісти можуть допомогти людям побачити сьогодення в минулому, а минуле в сьогоденні, а письменники — "відкопати" безмір драматичних сюжетів для майбутніх бестселерів.

Присутні отримають безкоштовний примірник практичного порадника.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.